Суміжні права в Україні
Що таке суміжні права?
Суміжними правами в Україні відповідно до редакції Закону "Про авторське право і суміжні права" станом на 01.10.2024 це є:
• Права виконавців;
• Права виробників фонограм і відеограм;
• Права організацій мовлення.
Правове визначення цього терміну надане у преамбулі Закону "Про авторське право і суміжні права".
Трохи історії суміжних прав.
Індустрія запису творів виконавського мистецтва на матеріальні носії та передача таких творів в ефір фактично набула розмаху лише у XX столітті. На той час у багатьох країнах вже склалися національні законодавства про право Авторів, у тому числі і було розроблено та запроваджено Бернську конвенцію про охорону літературних і художніх творів. Але права виконавців треба було охороняти якимось іншим чином. З цієї причини законодавці багатьох країн вирішили охороняти права виконавців не за допомогою інструментів авторського права, а за допомогою подібного інституту, а саме - суміжних прав. Тобто прав, суміжних з правами Авторів.
Але в деяких країнах, і насамперед на ринку авторських прав у США (що є найбільшим ринком звукозапису), права виконавців охороняються авторським правом, але за дещо вузького визначення прав Автора твору.
Але у національному законодавстві різних країн та у міжнародних договорах став проводитися чіткий поділ прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення. Так зявилася Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, вчинено в Римі 26 жовтня 1961 року (далі скорочено - Римська конвенція). Але якийсь час Україна не була членом Римської конвенції. Приєдналась Україна відповідно до Закону № 2730-III, прийнятому 20.09.2001 Верховною Радою України, який набрав чинності 26.10.2001 після опублікування в офіційному виданні "Голос України" № 187 від 16.10.2001.
Таким чином у українських виконавців, виробників фонограм і відеограм та у організацій мовлення 26 жовтня щорічно - Свято отримання суміжних прав! :)
Потрібна реєстрація Авторського права?
Зателефонуйте 063 267 80 37, напишіть у Viber або Telegram
Суттєвою особливістю суміжних прав є їхня похідність і залежність від прав творців (авторів) творів. За загальним правилом, виробник фонограми, організація ефірного або кабельного мовлення здійснюють надані їм права в тих межах, які визначені Договорами з Виконавцем та Автором записаного на фонограму або твору, що передається в ефір або по кабелю. Тому основним принципом виникнення та здійснення суміжних прав є безумовне дотримання авторських прав.
Нині в Україні сфера дії суміжних прав істотно обмежена порівняно з авторськими правами.
Об'єкти суміжних прав
Відповідно до статті 449 Цивільного кодексу України та ст. 35 Закону України " Про авторське право та суміжні права" до об'єктів суміжних прав віднесено:
• Будь-які способи виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;
• Фонограми;
• Відеограми;
• Програми (передачі) організацій мовлення.
Положення законодавства про суміжні права
• Виконавці здійснюють своє право за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права;• Виробники фонограм, виробники відеограм, здійснюючи свої права, мають дотримуватися прав суб'єктів авторського права;
• Організації мовлення, здійснюючи свої права, мають дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).
• У тому випадку, якщо виробники фонограм/відеограм та організації мовлення не дотримуються зазначених принципів виконавці, вони є порушниками авторських та суміжних прав, а тому й не можуть бути власниками своїх відповідних прав.
Виникнення суміжних прав.
Критерії виникнення суміжних прав у різних суб'єктів різні. Відповідно до ст. 451 Цивільного кодексу України:
• Права на виконання виникають з першого його здійснення;
• Права на фонограму чи відеограму виникають з дати її виготовлення;
• Права інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення виникають з її першого здійснення.
Для виникнення та здійснення суміжних прав не потрібне виконання якихось формальностей. Права виробника фонограми та виконавця породжує сам факт створення відповідного звукозапису.
Знак охорони суміжних прав
Для оповіщення третіх осіб про свої права і запобігання їх порушення власник суміжних прав має право використовувати знак охорони, який міститься на кожному примірнику фонограми та (або) на кожному футлярі, що містить її. Як такий знак прийнятий передбачений Римською конвенцією знак охорони, що складається з трьох елементів: латинської літери «Р» в колі (Р); імені (найменування) володаря виняткових суміжних прав; року першого опублікування фонограми. Відсутність знака охорони не позбавляє власника суміжного права можливості його захисту, проте ускладнює процес доказування за його порушення.
Законодавством України не передбачене право проставляти знак охорони суміжних прав ні у титрах передач телекомпаній та студій кабельного телебачення, ні на носіях із записом таких передач.
На практиці у титрах передач часто використовується знак охорони авторського права (латинська буква "С" у колі: ©), що не змінює правового режиму створення та використання таких передач як об'єктів суміжних прав.
Презумпція прав Виробника фонограми
У ст. 37 Закону України "Про авторське право та суміжні права" встановлено, що за відсутності доказів іншого, виробником фонограми або відеограми вважаються особи, імена (псевдоніми) яких зазначені на фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на їхню упаковку. Цим положенням встановлюється презумпція того, що виробником фонограми чи відеограми є особа, зазначена як виробник фонограми чи відеограми на оригіналах, чи на примірниках фонограм, відеограм чи їх упаковках, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.
Попри те, що законодавством не передбачено зазначення прав у організації мовлення щодо певної передачі організації мовлення, презумпцією наявності прав у цьому випадку можна вважати вказівку про Права у відповідної особи при здійсненні передачі (повідомленні) програми (передачі) організації мовлення в ефір.
Як зареєструвати Авторські та Суміжні права?
Зателефонуйте 063 267 80 37, напишіть у Viber або у Telegram
Словник - СУМІЖНІ ПРАВА
Виконавець - актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист чи інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури, мистецтва чи твори народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних та драматичних творів.
Публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права та (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом. Таке виконання може здійснюватися як безпосередньо (в живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні або можуть бути присутніми особи, які не належать до членів сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї.
Публічна демонстрація аудіовізуального твору, відеограми - публічна одноразова або багаторазова вистава публіці в приміщенні аудіовізуального твору або зафіксованого у відеограмі виконання, або будь-яких рухомих зображень.
Публічний показ - будь-яка демонстрація оригіналу або екземпляра твору, виконання, фонограми, відеограми, передачі організації мовлення за згодою суб'єктів авторського права та (або) суміжних прав безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайду, телевізійного кадру та т.п. (за винятком передачі в ефір або кабелем, або за допомогою інших пристроїв або процесів). Публічний показ аудіовізуального твору чи відеограми означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору чи відеограми без дотримання їх послідовності.
Публічне сповіщення або доведення до загальної інформації / сповіщення - це передача за згодою суб'єктів авторського права та (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо) , у тому числі з використанням супутників, або передача на відстань за допомогою проводів або будь-якого виду кабелю творів, виконань, будь-яких звуків та/або зображень, їх записів у фонограмах та відеограмах, програмах організацій мовлення тощо, якщо зазначена передача може бути прийнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях.
;Виконання, що охороняються в Україні.
В Україні охороняються:
- Виконання, виконавцем якого є громадянин України;
- Виконання, яке вперше сталося на території України;
- Виконання, записане на фонограму, що охороняється в Україні;
- Виконання, не записане на фонограму, але включене у передачу мовлення, яка охороняється в Україні;
- Виконання іноземних виконавців, вперше виконані за кордоном, але права на яке охороняються згідно з міжнародними угодами України.
Фонограми, які охороняються в Україні.
В Україні охороняються:
- Фонограми, виробником яких є фізична чи юридична особа України, тобто громадянин України або юридична особа, зареєстрована на території України;
- Фонограми, вперше опубліковані на території України (незалежно від національності виробника фонограми). Фонограма вважається опублікованою, якщо її екземпляри випущені в обіг за згодою виробника фонограми у кількості, достатній для задоволення потреб публіки;
- Фонограми іноземних виробників фонограм, вперше опубліковані за кордоном, але права на які охороняються згідно з міжнародними угодами України.
Передачі організацій мовлення, що охороняються в Україні.
В Україні охороняються:
- Передачі тих організації мовлення, які мають офіційне місцезнаходження на території України та здійснюють передачі за допомогою передавачів, розташованих на території України;
- Передачі іноземних організацій мовлення, права на яке охороняються згідно з міжнародними угодами України.
Міжнародне законодавство щодо суміжних прав
Правові норми про захист авторських та суміжних прав на теле та радіопередачі), насамперед, закладено у міжнародних конвенціях, учасником яких є Україна. Це:
• Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів, Паризький Акт від 24 липня 1971 року, змінений 2 жовтня 1979 року. Дата приєднання України - 31 травня 1995 року. Дата набрання чинності для України - 25 жовтня 1995 року.
• Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 року, до якої України приєдналася 15.06.1999. Саме ця Конвенція забезпечує іноземним фонограмам на території України охорону від відтворення та імпорту екземплярів фонограм.
• Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961 року, до якої України приєдналася 20.09.2001.
• Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми, прийнятий Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 року, до якої України приєдналася 20.09.2001.
• Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право, прийнятий Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 року, до якої Україна приєдналася 20.09.2001.
• Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) у редакції від 06.12.2005.
• Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 30.11.2023.
• Європейська конвенція про транскордонне телебачення ETS N 132 зі змінами, внесеними Протоколом від 9 вересня 1998 року. Набрання чинності для України міжнародного договору відбулась 01.07.2009
• Директива Європейського Парламенту і Ради 2001/29/ЄС від 22 травня 2001 року про гармонізацію окремих аспектів авторського права і суміжних прав в прав в інформаційному суспільстві.
• Директива Ради 93/83/ЄЕС від 27 вересня 1993 року про узгодження окремих положень авторського права і суміжних прав, застосовних до супутникового мовлення і кабельної ретрансляції.
• Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/26/ЄС від 26 лютого 2014 року про колективне управління авторським правом і суміжними правами та мультитериторіальне ліцензування прав на музичні твори для онлайн використання на внутрішньому ринку.
• Директива Ради 93/98/ЄЕС стосовно уніфікації термінів захисту авторського права і деяких суміжних прав від 29 жовтня 1993 року.
• Директива Ради 92/100/ЄЕС Щодо права на прокат та права на отримання рентної плати та деяких прав, пов'язаних з авторським правом в галузі інтелектуальної власності, від 19 листопада 1992 року.
• Директива 96/9/ЄС Європейського Парламенту та Ради Про правовий захист баз даних від 11 березня 1996 року.
• Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/24/ЄС від 23 квітня 2009 року про правовий захист комп’ютерних програм. Примітка Патентного повіреного Кондратюка І. В.: "Диво дивне! Мабуть саму актуальну конвенцію (про КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ !!!) влада не переклала та на Раду не виклала. Дикуни, імхо, у владі..."
• Директива Європейського Парламенту і Ради 2012/28/ЄС Про певні дозволені способи використання сирітських творів від 25 жовтня 2012 року.
Національне законодавство про суміжні права
Це Конституція України, відповідні норми Цивільного, Кримінально, Адміністративного та Митного кодексів, Законів України "Про авторське право і суміжні права", "Про медіа", "Про кінематографію", "Про видавничу справу" та інші закони України, що регулюють відносини у сфері правової охорони особистих немайнових та майнових прав суб'єктів суміжних прав.
Реєстрація Ваших авторських прав – ефективний спосіб їх фіксації!