copyright.ua
    реєстрація авторського права телефон      реєстрація авторського права telegram      реєстрація авторського права viber.svg

Авторське право на сайт в Інтернет - його контент, дизайн та код

авторське право на сайт  Авторське право на сайт, до якого є доступ в мережі Інтернет — це сукупність особистих немайнових та майнових прав інтелектуальної власності Авторів чи Співавторів на цифровий контент (текст, зображення, музику, відео тощо), дизайн та програмну частину (скрипти, встановлене програмне забезпечення, html-код, бази даних тощо) цього веб-сайту. При цьому чинне законодавство переважно використовує саме термін веб-сайт.
 Треба також обмовитися, що бази даних охороняються відповідно до права особливого роду (sui generis) і цьому питанню потрібно надавати окреме тлумачення. Проблемним питанням є також охорона прав на html-код. Обмежений обсяг тематики цієї сторінки не дозволяє це зробити, тому така інформація буде надана окремо.

   Що таке сайт?

  Веб-сайт, відповідно до ст.1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", надалі скорочено — Закон про авторське право, у редакції станом на 01.10.2024, являє собою сукупність об’єктів авторського права та / чи суміжних прав (далі скорочено — контент сайту) у поєднанні з електронно-цифровою інформацією. Такий контент та з електронно-цифрова інформація є пов’язаними між собою та структурованими у межах однієї адреси (доменного імені) цього веб-сайту. При цьому доступ до контенту та електронно-цифрової інформації сайту здійснюється через адресу мережі Інтернет, яка може складатися з доменного імені, записів про каталоги або числової IP-адреси за Інтернет-протоколом.
Зверніть увагу, що Закон зашифрував у терміні "об’єкти авторського права та / чи суміжних прав" будь-який набір необмеженого переліку об'єктів авторських та суміжних прав.


Реєстрація авторського права на сайт тут!
Зателефонуйте 063 267 80 37, напишіть у Viber або Telegram


   ТЕРМІНИ на реєстрацію авторських прав на сайт:
Стандартно процедура триває 2 - 2,5 місяці. Іноді буває і швидше.

   Вартість / ціна реєстрації прав на сайт:
  • Для фізичної особи реєстрація авторських прав на 1 об'єкт авторських прав складає 2100 грн.
  • А для юридичної особи на 1 об'єкт авторських прав складає 3000 грн. Бо є ПДВ.

   Для реєстрації Ваших прав на сайт потрібні:
  • Довіреність на юриста Агентства, який представлятиме ваші інтереси щодо реєстрації прав;
  • Ваш сайт з базою даних в електронному вигляді;
  • Документи, які свідчать про факт і дату створення сайту;
  • Оплату збору за державну реєстрацію авторського права на сайт;
  • Оплата наших послуг.

   Важливе зауваження:
  Так як сайт - це набір об'єктів авторських прав, то доцільно окремо реєструвати кожну його складову: візуально-текстову частину, програмну частину, базу даних тощо. Тому для повного охвату прав найбільш доцільно подавати набір Заявок на кожну окрему частину сайту. Таким чином, у класичному випадку реєстрація авторського права на веб-сайт передбачає подання декількох окремих Заявок.
  Перш за все, варто зареєструвати авторські права на цифровий контент (електронно-цифрову інформацію). До цифрового контенту можна віднести твори образотворчого мистецтва (дизайн сайту, фотографії, розміщені на сайті); аудіовізуальні твори (відео та аудіо файли, розміщені на сайті); літературні твори (текстове наповнення сайту) тощо. При цьому вищеперераховані складові контенту сайту можуть бути зареєстровані в одній Заявці як один складений твір, або окремими реєстраціями.
  Подруге, треба розглянути доцільність реєстрації авторських прав на комп’ютерну програму, за допомогою якої функціонує сайт (CMS тощо). У цьому випадку реєстрація авторського права на комп’ютерну програму проводиться щодо вихідного або об’єктного програмних кодів. Така Заявка подається саме у вигляді коду або його частини. Зрозуміло, що якщо сайт на WordPress, Joomla, Drupal тощо, то нема сенсу подавати таку Заявку. Хоча якщо до такої ЦМС вами написано окремий модуль чи плагін і вам належать виключні права на нього, то
  По третє, якщо ваш сайт має оригінальну та суттєву добірку якоїсь інформації чи даних, то варто зазначити, чи є доцільність реєстрації авторського права на базу даних, розміщену на веб-сайті, також потребує окремої реєстрації.

   Електронно-цифрова інформація на веб-сайті.
  Її складають аудіовізуальні твори (відеофільми, кінофільми, телефільми тощо), музичні твори з текстом або без тексту, комп’ютерні програми, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, що знаходяться в електронній (цифровій) формі, придатній для зчитування і відтворення комп’ютером. Ця електронно-цифрова інформація на веб-сайті може існувати та / або зберігатися у вигляді файлів або частин файлів, записів у базі даних комп’ютерів, серверів тощо у мережі Інтернет. До електронно-цифрової інформації на сайті також належать програми чи передачі організацій мовлення, що транслюються з використанням мережі Інтернет.

   Регулюються авторські права на сайт так само як і права на будь-який інший твір (письмовий твір, усний твір, образотворчий тощо) діючим законодавством, до якого входять як міжнародні угоди, так і чинні закони України. В першу черг це Закон "Про авторське право і суміжні права". Таким чином, авторські права на сайті — такі самі, як і права письменника (тексти), художника (малюнки), дизайнера, програміста на їх твори.

  Виникають авторські права на сайті внаслідок самого факту створення тих об'єктів авторських прав, які є на сайті. Теоретично, АП діє з моменту створення таких творів та не вимагає обов'язкової реєстрації або дотримання обов'язкових формальностей. Але сайт — то жива структура. Якийсь контент (текст, фото, відео тощо) з'являється, якийсь — зникає. Тому можна сказати, що процес виникнення авторських прав на сайті є розтягнутим у часі та безмежним.

  Моментом створення кожного твору на сайті є момент надання такому твору електронно-цифрової, матеріальної форми. При цьому Закон про АП каже, що права Автора виникають незалежно від обсягу та цінності такого твору.


   Про міфи та упередження щодо авторських прав на сайті
    Існує низка стійких помилок щодо законності використання творів у мережі.
  Перший міфнібито розміщення твору на сайті за усним погодженням з Автором цього твору розв'язує проблему належного отримання авторського права на відтворення та розповсюдження цього твору. Відповідно до Закону про авторське право форма Авторського договору, на підставі якого мають бути передані майнові права, має бути письмовою. Звичайно, недотримання письмової форми Договору не тягне за собою його недійсність. Але вимушує власника сайту при доказуванні у суді факту існування усного Договору посилатися на показання свідків. Однак у зв'язку з особливостями Авторського договору (зокрема, необхідністю узгодити в ньому не тільки ті конкретні майнові права, що передані, а й термін, територію, можливість переуступки прав третім особам тощо), усна домовленість майже ніколи не тягне за собою належне передання АП. Як наслідок — використання твору стає незаконним та дає можливість Автору або його правонаступнику на власний розсуд подати Позов до суду.
  Другий міф — що створення електронних бібліотек або баз даних не порушує нічиїх прав. Відомо, що чинний Закон про авторське право надає певні пільги щодо використання творів бібліотеками. Зокрема, сама бібліотека має право без дозволу Видавця (Автора) надрукованого твору та без виплати йому гонорару здійснювати репрографічне відтворення, тобто. репродукування. Під яким розуміється відтворення твору шляхом фотокопіювання чи копіювання з допомогою інших технічних засобів.. Однак ця норма не дозволяє третім особам (НЕ бібліотекам) у власних інтересах ні копіювати, ні відтворювати надруковані твори, ні переводити ці надруковані твори у будь-яку цифрову форму, ні розміщувати їх на сайті з можливістю доступу до них невизначеного кола осіб. Собі — копіюйте, переводити ці надруковані твори у будь-яку цифрову форму та вдома сам собі чи в кругу сім'ї читайте. А викладати на сайті для доступу третіх осіб - то є порушення прав Автора або власника АП..


  Правовідносини, об'єкти та суб'єкти, самі авторські права в Інтернет дуже різноманітні. Перерахуємо хоча б деякі права у мережі, пов'язані з роботою сайтів:
  - Права розробників програмного забезпечення на комп'ютерні програми та бази даних сайтів;
  - Права компаній хостингу на програмне забезпечення серверів провайдерів, які реалізують сам доступ до Інтернету або розміщення веб-сайтів на їх технічних майданчиках (серверах);
  - Права власників веб-сайтів на контент веб-сайту, його дизайн, алгоритм роботи, програмну частину та інші об'єкти прав, які на ньому розміщені та належать самому власнику сайту: торгові марки, статті, зображення, музику, бази даних тощо;
  - Права третіх осіб на об'єкти, які розміщені вже на самих на веб-сайтах, а це знову ж таки торгові марки, комп'ютерні програми, музика, статті, зображення, бази даних тощо.

  Найчастіше через Інтернет передаються та шляхом такої передачі порушуються і авторські права на такі об'єкти прав:
  - Літературні, музичні та аудіовізуальні твори.
  - Комп'ютерні програми.
  - Твори образотворчого мистецтва, аудіовізуальні твори, фотографії тощо.



  Графічні зображення як об'єкти авторських прав.
  Найчастіше можуть бути розміщені в Інтернеті: малюнок, ескіз, картина, план, креслення, кінокадр, телевізійний кадр, відео кадр, фотографія тощо. Відповідно до ст. 421 чинного Цивільного кодексу України суб'єктами права інтелектуальної власності на зазначені вище твори є творець об'єкта права інтелектуальної власності (Автор) та інші особи, яким належать особисті немайнові права, а також власник майнових авторських прав інтелектуальної власності. Також згідно зі ст. 7 Закону України "Про авторське право та суміжні права" суб'єктами авторського права є автори творів, їх спадкоємці та особи, яким автори або їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

  Що є оприлюдненням та твору?
  Дуже важливим є питання правової оцінки розміщення будь-якого цифрового контенту (тексту, зображень, музики, відео тощо) на сайті. Та встановлення того, чи є це оприлюднення використанням твору?
  По-перше, чинна редакція ст. 442 Цивільного кодексу України (скорочено - ЦКУ) станом на 01.10.2024 року вказує, що оприлюднення твору є така дія, яка "вперше робить твір доступним для необмеженого кола осіб". Тому можна зробити висновок, що розміщення будь-якого цифрового контенту (тексту, зображень, музики, відео тощо) на сторінці сайту є оприлюдненням твору в розумінні ст. 44У ЦК.
  По-друге, своєю чергою, норма щодо використання твору є також у Стаття 15 чинного закону України "Про авторське право та суміжні права" (скорочено - Закон про авторське право). Станом на 01.10.2024 року чинна редакція Закону про авторське право вказує, що право на використання твору належить до виключних майнових прав Автора. А далі у п. 3 згаданої Статті 15 йде тлумачення того, що є використанням твору, та що Автор або власник прав має право дозволяти або забороняти стосовно цифрового контенту (тексту, зображень, музики, відео тощо):
• його відтворення;
• публічну демонстрацію і публічний показ;
• публічне виконання і публічне сповіщення;
• повторне оприлюднення;
• переклад на іншу мову;
• зміна твору шляхом перероблення, аранжування, адаптації тощо;
• включення до збірників (і бібліотек також!), антологій, енциклопедій тощо;
  Таким чином, законодавство України чітко визначає, що розміщення цифрового контенту (тексту, зображень, музики, відео тощо) на веб-сайті – це вже є використанням твору. А тому власник майнових авторських прав має можливість відповідно ЦКУ та Закону про авторське право застосовувати свої майнові права інтелектуальної власності на твір, тобто "виключне право дозволяти використання твору та право перешкоджати неправомірному використанню твору, у тому числі – забороняти таке використання".

  Використання фотографій на веб-сайті.
У найпростішому випадку використання фото на сайті його власник повинен укласти письмовий Договір з тою особою, яка має виключні майнові права на цю фотографію.
У більш складному випадку, якщо на фото зафіксовано об'єкт, який належить до об'єктів АП (тобто на фото є, наприклад, картини відомого, да й ще нині живого художника), тоді все складніше. Тоді власник сайту повинен укласти письмовий Договір з особою, яка має виключні майнові права вже не на саму фотографію, а на те, що на ній зафіксовано. На фотографіях нерідко фіксуються об'єкти, які також охороняються нормами авторського права. Наприклад: твори живопису, скульптури, графіки, дизайну, твори декоративно-ужиткового мистецтва, твори архітектури, містобудування чи садово-паркового мистецтва. Використовуючи такі твори на фото, слід пам'ятати, що використання зазначених об'єктів авторських прав, а також використання фотографій з такими об'єктами може здійснюватися лише на підставі письмового дозволу Автора (власника майнових прав) об'єктів АП на фото. Інакше кажучи, власнику сайту, щоб діяти розумно, слід укладати набір Договорів: не тільки з Автором (правовласником) фотографії, але і з Автором (правовласником) того твору, який відтворюється на цій фотографії.

  HTML як можливий об'єкт авторських прав на сайті.
 Треба зазначити, що в Інтернеті з'являються і нові об'єкти авторського права, охорона яких чинним законодавством прямо не передбачена. Найважливіше питання стосується визначення правової природи основного компонента всесвітньої мережі інтернет - HTML (HyperText Markup Language — мова розмітки гіпертексту для перегляду вебсторінок у браузері). На жаль, станом на 01.10.2024 року чинне законодавство України не дає відповіді на це питання. Файл з HTML втілює відразу кілька об'єктів інтелектуальної власності. З погляду внутрішньої структури – це комп'ютерна програма. Але з погляду зовнішнього оформлення сторінка HTML може бути літературним твором у поєднанні з творами образотворчого мистецтва, дизайну тощо.   Станом на 01.10.2024 року також відсутня українська судова практика з питання співвідношення авторського права та HTML.
Але пошук у мережі інтернет виявив цікаву справу Media.Net Adver. FZ-LLC v. NetSeer, Inc.:
  Decision Date 12 January 2016
  Docket Number Case No. 14-cv-03883-EMC
  Citation 156 F.Supp.3d 1052,117 U.S.P.Q.2d 1701
  Parties Media.net Advertising FZ-LLC, Plaintiff, v. NetSeer, Inc., Defendant.
  Court U.S. District Court — Northern District of California
У цій судовій справі про авторське право та HTML Позивач стверджує, що Відповідач безпосередньо скопіював код мови гіпертекстової розмітки Позивача (HTML), включаючи довільно названі змінні коду та частини коду, які не мають функції, і використовував його для створення власної веб-сторінки результатів пошуку Відповідача. Справа цікава, рекомендуємо зацікавленим особам скористатися нашою публікацією про цю справу.

Висновок щодо HTML та авторських прав. Жоден з існуючих способів охорони АП повною мірою не враховує специфіку HTML. Безперечно, виходом була б розробка особливого механізму охорони HTML сторінок та внесення відповідних змін до законодавства про авторське право.
Попри відсутність спеціального регулювання, права автора сторінки HTML можуть бути захищені нормами авторського права. Для цього, по-перше, автор HTML-коду може зареєструвати свій код як комп'ютерну програму. А по-друге, зареєструвати всю веб-сторінку в цілому, тим самим, підтвердити своє авторство і пріоритет.

  Авторське право та Java applets.
Також складною є проблема використання так званих "Java applets" - програм, написаних мовою Java, та також призначених для роботи в Інтернет. Якщо мова HTML досить примітивна, то мова Java повною мірою можна назвати повноцінною мовою програмування. Особливості функціонування програм, написаних мовою Java полягають у тому, що програма існує як не компільований текст. При запуску через Інтернет програм, написаних мовою Java, користувач копіює на свій комп'ютер не тільки ту програму, яку він запускає, але й компонент, необхідний для компіляції та запуску програми безпосередньо на комп'ютері користувача. Таким чином використовується відразу кілька програм, які охороняються авторським правом.
У випадку з програмами, написаними мовою Java, як програма, так і компілятор надходять користувачу окремо один від одного. А компіляція програми для її запуску відбувається вже на комп'ютері користувача, причому компілятор - самостійна програма - залишається на комп'ютері користувача і може бути використана необмежену кількість разів з іншими програмами Джава. Поки що проблема використання компіляторів не стоїть гостро тільки з однієї причини - основний постачальник програмного забезпечення до Інтернету компанія "Майкрософт" надає своїм користувачам всі необхідні для роботи в Інтернеті програми абсолютно безкоштовно.

  Реєстрація авторського права на сайт відбувається шляхом подання Заявки на реєстрацію об'єктів авторського права, які на сайті використані.
 Рекомендуємо для ознайомлення також інформацію про реєстрацію авторського права на комп'ютерні програми. Ще раз нагадаємо, що реєстрація прав Автора – найефективніший спосіб фіксації Ваших прав.


  Ми будемо раді захистити Ваші права та інтереси!



Copyright-Блог
Реєстрація авторського права у США стає все більш актуальною. Україна все ближче до Сполучених Штатів Америки. Туди рухаються бізнес, авторі, виконавці. Тому і авторські права мандрують у США.
Читати
Как правильно подать заявку на регистрацию авторского права на служебное произведение? Какие документы необходимы для этого? Давайте разбираться вместе!
Читати

Правове регулювання авторського права на аудіовізуальні твори в Сполучених Штатах Америки є одним із найпрогресивніших у світі, враховуючи стрімкий розвиток аудіовізуальної індустрії в США.

Читати

Розкрутка сайту без порушень Закону – що потрібно знати власнику?

Читати
Зареєструвати свої авторські права чи отримати дозвіл на використання прав іншої особи?
Читати
Архів Блогу

Статті

Авторське право у онлайн-бізнесі є адською сумішшю прав різноманітних митців та авторів, яке до того це приправлено  сумішшю прав на різні об'єкти права інтелектуальної власності. Який вплив справили гучні судові справи у США на розвиток авторського права? Про це і  читаємо у цій Статті....

Читати

Сайти стали буденністю нашого життя. Погода, новини та гороскопи – все там! Інтернет разом із величезною кількістю сайтів назавжди увійшов у наше життя. Автори пишуть, створюють цікавий зміст – контент. А цікавий контент – крадуть. Нахабно і безсовісно. Що робити автору чи власнику контенту?

Читати
Архів Статей

Агентство Українські торговельні марки
© Яна Кондратюк, 2005-2024
Контактний телефон
    copyright telefon      copyright telegram      copyright viber.svg
отправить письмоinfo@tm.ua
Умови використання цього сайту Політика конфіденційності Заява про відмову від відповідальності