Авторське право на фотографічний твір та колекції фотографій

Для того, щоб зрозуміти діючі в Україні права фотографів та права на фотографії, ми розглянемо наступні питання:
1. Стисло і саме важливе про авторські права на фотографії.
2. Фотографії, фотографи та авторське право.
3. Що таке Фотографічний твір.
4. Що таке Авторське право на Фотографію.
5. Історія визнання Фотографій об'єктом авторських прав.
6. Особливе право фотографа - Право слідування.
7. Фотографії на замовлення та авторські права на них.
8. Права на фотографії в Інтернет, ЗМІ та у друкованих виданнях.

  1. Стисло і саме важливе про права на фото.
  Виникнення та термін дії прав на фотографію.
 Охороняються фотографії як і інші звичайні об'єкти авторських прав: без виконання якихось особливих формальностей щодо них і незалежно від їх призначення, цінності та завершеності, а також форми чи способу їх створення. Але навіть якщо ви вирішите НЕ реєструвати права свої фото, то наполегливо радимо при їх публікації проставляти поряд позначення про автора та рік створення.
 Термін дії авторських прав на фотографію починається з моменту її створення та діє протягом усього життя фотографа. Після його смерті чинність прав спливає через сімдесят років, відраховуючи від 1 січня року, наступного за роком смерті автора цього фото.
  Як швидко можна зареєструвати права на фотографічного твір?
Стандартно процедура триває 2 - 2,5 місяці.
  Яка у сервісу вартість / ціна державної реєстрації прав на Копірайт?
  • Для фізичної особи вона складає 2100 грн.
  • А для юридичної особи - 3000 грн.

Як зареєструвати Авторські права на фотографію?

Зателефонуйте 063 267 80 37, напишіть у Viber або у Telegram

  2. Фотографії, фотографи та авторське право.
  Питання авторського права на фотографію та колекції фотографій пройшло великий шлях до свого визнання. Різні держави ставились до наявності авторських прав у фотографа по-різному, а деякі навіть дуже скептично. З одного боку, у цьому була якась доля сенсу. Все ж таки фотограф саме фіксує якусь мить навколишнього світу, а не творить її. А з іншого боку - саме фотограф творчо помічає цю оригінальну мить навколишнього світу та творчо (оригінально) обирає ракурс, відстань, час, освітлення тощо для фіксації якоїсь миті навколишнього світу. Вже не кажучи про те, що деякі явища природи, всесвіту, події навколо нас настільки миттєві та швидко минущі, що їх фіксація вже сама по собі буде мати оригінальний характер.
 Розглянемо простий приклад.
Очевидно, що народження дитини - це звичайна річ, людей народилося мільярди та щомиті народжується тисячі. А тепер поглянемо на мить саме Вашого народження, шановний Читачу. Та уявімо, що Вам могло пощастити в момент свого народження, а тому якийсь добрий фотограф у красивому ракурсі та освітленні зафіксував ту мить, коли ваша матуся вперше взяла Вас крихітного на руки... Як Ви вважаєте, чи була би така фотографія оригінальною? А ще уявімо, що те фото фотограф зробив саме на замовлення Вашої матусі? Матуся з фотографом письмово або при свідках обумовили те, що всі майнові авторські права переходять до Вашої матусі в момент створення такої фотографії. І тепер запитайте себе: “Чи повинна Ваша матуся мати майнові авторські права, а фотограф - мати немайнові авторські права на таке фото?" Найімовірніше, Ви погодитесь: "Повинні!" А тому далі ми викладаємо положення та вимоги чинного законодавства України про фотографічні твори та права авторів фото (фотографів).

   3. Що таке Фотографічний твір
  Визначення терміну фотографічний твір надає пункт 63 ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі скорочено - Закон про авторське право). Відповідно до чинної на 11.11.2024 редакції згаданого Закону, Фотографічний твір - це твір, який зафіксований (відображений) як оригінальне статично зображення на будь-якому матеріальному носії (на папері, на фотоплівці, на негативі чи позитиві, магнітній плівці, магнітному диску, компакт-диску, на комп'ютерних пристроях для запису зображень у цифровому вигляді тощо). При цьому таке зображення може бути виконане із застосуванням аналогових чи цифрових фотографічних технологій як на матеріальному носії, так і в електронній (цифровій) формі. Або може бути виконаний із застосуванням лазерних технологій у вигляді об’ємного тривимірного зображення. А саме сприйняття зображення можливе візуально очима людини як на матеріальному носії, так і за допомогою технічних засобів.
   Оригінальність фотографічного твору, згідно змісту пункту 35 ст. 1 Закону України про авторське право, це ознака (критерій), яка характеризує фотографічний твір як результат власної інтелектуальної творчої діяльності автора фотографії та відображає творчі рішення, прийняті автором фотографії під час створення цього фотографічного твору.


  4. Що таке Авторське право на фотографію
  Авторське право на фотографію, яка має ознаки оригінальності (фотографічний твір) - це поєднання немайнових (особистих) та майнових прав інтелектуальної власності Автора на створену ним оригінальну фотографію. Автор фотографічного твору має щодо цього твору весь обсяг особистих (немайнових) авторських прав та майнових прав інтелектуальної власності, які передбачені Законами України.
  Як ми вже зазначали вище, авторське право на фотографічний твір передбачено пунктом 63 ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі скорочено — Закон про авторське право).
 Особливою вимогою до фотографічного твору є те, що він повинен мати ознаки оригінальності. В іншому випадку, відповідно до положень пункту 8 частини 1 ст. 8 згаданого Закону, фотографія не буде охоронятися авторським правом. За відсутності оригінальності таке фото, відповідно до Закону про авторське право, не є фотографічним твором.
 Досить важливими для фотографа є положення ст. 7 Закону про авторське щодо охороні фотографії, як об’єкту авторського права.
 Пункт 1 ст. 7 Закону встановлює, що охороні підлягають усі оригінальні фотографічні твори: як такі, що оприлюднено, так і такі, що не оприлюднено.
 Пункт 2 ст. 7 Закону, своєю чергою, встановлює, що та частина фотографічного твору, яка може використовуватися самостійно, зокрема оригінальний персонаж твору, у разі його використання окремо від твору, у складі якого такий персонаж створено, розглядається як твір та охороняється відповідно до Закону про авторське право. Тобто, наприклад, якщо фотограф оригінально зафіксував на своєму фото творі обличчя шокованої бідою людини на фоні мирного київського будинку, палаючого від обстрілу орків. То у такому випадку охоронятись буде як твір у цілому, так і його оригінальні частини: фото обличчя шокованої бідою людини так і фото мирного київського будинку, палаючого від обстрілу орків.
 Пункт 3 ст. 7 Закону вже далі встановлює, що охорона прав на фотографічний твір не поширюється на технології створення та вираження такого твору. Тобто не підлягають охороні ні фільтри Фотошопу, використані для створення твору, ні відображення твору відеопроєктором на стіні сусіднього будинку, ні будь що інше з технологічних маніпуляцій над зображенням.

  5. Історія визнання Фотографій об'єктом авторських прав.
 Протягом тривалого часу питання статус фотографічного твору як самостійного виду об'єктів авторського права був предметом дискусій у всьому світі. Фотографи не відразу були визнані володарями авторських прав на свої твори. Багато хто розглядав фотографію лише як результат технічного копіювання за допомогою фотоапарата та набору хімікатів. Насправді ж внесок фотографа у створення фотографії має творчий характер, адже він сам обирає сюжет, формує композицію, оцінюючи естетичну виразність створеного кадру.
  Авторське право на фотографію в Україні також пройшло довгий шлях. Як ми вже згадували тут, умовно історію української фотографії можна поділити на три періоди: імперський період, радянський період та часи незалежності.
 Імперський період в історії прав на фотографічні твори.
 Прийняття у 1911 році імперський Закон "ПРО АВТОСКОЄ ПРАВО" (далі скорочено українською - Закон про авторське право 1911 року) став першим кроком до визнання прав авторів фотографій. За юридичну основу цього Закону 1911 року було взято закони Франції, Німеччини, інших країн Європи. Проте Закон про авторське право 1911 року встановлював традиційний для російсько-імперської традиції менший обсяг прав то свобод, але поширював авторське право і на фотографічні твори. Глава 6 Закону про авторське право 1911 року мала навіть назву "АВТОРСКОЄ ПРАВО НА ФОТОГРАФІЧЕСКІЄ ПРОІЗВЄДЄНІЯ" (українська транслітерація Автора). А ст. 61 передбачала, що "Авторське право на фотографічні твори обмежується десятьма роками від часу появи у світ твору. Зазначений термін збільшується до двадцяти п'яти років, якщо фотографічні твори видано у вигляді збірок або серій знімків, що становлять самостійний художній, історичний чи науковий інтерес" (переклад на українську Автора).
 Радянський період історії української фотографії.  Заради історичної правди зазначимо, що авторські права на фотографії діяли на території захопленої більшовиками України ще з 1925 року. Відповідно до Постанови ЦВК Раднаркому СРСР від 30 січня 1925 року "Про основи авторського права" як таке авторське право поширилося на будь-який твір літератури, науки і мистецтва, якими б не були спосіб і форма його відтворення, а також його гідність і призначення, у тому числі на фотографічні твори або твори, отримані способами, аналогічними до фотографії. Цікавим також є положення пункту 9 вище згаданої Постанови 1925 року: Термін користування авторським правом на фотографічні твори встановлюється для окремих знімків три роки, для зібрання знімків — п'ять років. Для збереження за фотографом авторського права на фотографічні зображення потрібно визначення на кожному примірнику: 1) фірми або імені, прізвища та місця проживання фотографа або видавця фотографії та 2) року випуску у світ фотографічного твору. Хоча зазначимо, що у Цивільному кодексі УРСР, введений в дію Постановою ЦВК УРСР від 16 грудня 1922 р., щодо авторських прав є лише кілька слів про те, що вони є.
 Права на фотографії у радянський період. Далі, вже у радянські часи Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 (втратив чинність 01.01.2004) теж не радує фотографів. Лише у пункті 4 ст. 490 щодо використання твору без згоди автора з виплатою авторської винагороди згадує авторське право фотографа одним реченням: "Допускається без згоди автора, але з зазначенням його прізвища і з виплатою авторської винагороди: використання випущених у світ творів образотворчого мистецтва, а також фотографічних творів у промислових виробах; у цих випадках зазначення прізвища автора не обов'язкове".
 Сучасна редакція Цивільного кодексу України набрала чинності 01.01.2004. При цьому давався цей Кодекс з муками. Якщо Закон про авторське право Верховна Рада незалежної України прийняла 23.12.1993 року, то вже сучасну редакцію Цивільного кодексу Верховна Рада змогла прийняти лише 16.01.2003, тобто майже через 10 років після прийняття спеціального Закону. І ось нарешті сучасна редакція Цивільного кодексу України отримала у ст. 433 серед об'єктів авторського права фотографічні твори.
 Важливим для українського фотографа є закордонний досвід, особливо - право Європейської спільноти. Звернімося до практики, що закріплена положеннями нормативних документів Євросоюзу.
 Першою чергою згадаємо Директиву № 2006/116/ЄС Європейського Парламенту і Ради Європейського Союзу від 12 грудня 2006 року (DIRECTIVE 2006/116/EC OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 12 December 2006) "Про строк охорони авторського права та окремих суміжних прав".
 Щодо оригінальності фотографії, то пункт 16 Преамбули Директиви встановлює національні режими охорони фотографій у кожній державі ЄС. Та зазначає, що охорона фотографій у державах-членах є предметом різних режимів (є різною у різних державах ЄС - прим. Автора сторінки). Фотографічний твір у розумінні Бернської конвенції вважається оригінальним, якщо він є власним інтелектуальним творінням автора, що відображає його особистість, без (урахування) жодних інших критеріїв, таких як достоїнства чи мета. Захист інших фотографій слід залишити національним законодавством.
 Далі щодо терміну охорони фотографій ст. 6 Директиви 2006/116/ЄС щодо захисту фотографій встановлює, що фотографії, які є оригінальними в тому сенсі, що вони є власним інтелектуальним твором автора, охороняються відповідно до статті 1 (цієї Директиви). А пункт 1 ст. 1 цієї Директиви передбачає, що права автора літературного чи художнього твору діють протягом усього життя автора та протягом 70 років після його смерті, незалежно від дати, коли твір законно став доступним громадськості. Проте, слід звернути увагу на те, що в Директиві 2006/116/ЄС зазначається, що держави-учасниці ЄС можуть передбачити охорону і для інших видів фотографій, тобто тих, які мають звичайний (не оригінальний) характер.

  6. Особливе право фотографа - Право слідування.
У випадках, передбачених Законодавством України, автор фотографії має особливе право. Це так зване "Право слідування".
 Право слідування.
Це особливе право Автора, яке передбачене як у ст. 448 Цивільного кодексу України так і у ст. 30 Закону про авторське право. Полягає це право в тому, що автор твору образотворчого мистецтва протягом усього життя, а у разі його смерті — і його спадкоємці протягом 70 років після смерті автора користуються щодо проданих автором оригіналів фотографічних творів невідчужуваним правом на отримання від 0,25 відсотка до 6 відсотків від ціни кожного наступного продажу фотографії через аукціон, галерею, салон, магазин тощо, яка йде за його першим продажем. Виплата винагороди у разі продажу здійснюється зазначеними аукціонами, галереями, салонами, магазинами тощо. Збір винагороди, отриманої внаслідок такого продажу (використання права слідування) здійснюється особисто автором або через його представника (повіреного). Хотілося б зазначити, що Право слідування передбачено і ст. 14 ter Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів (Паризький акт від 24 липня 1971 року). Тому це право діє у всіх державах, які приєдналися до Бернської конвенції. Але, звісно, ​​лише у такому обсязі, який передбачений законодавством країни, в якій буде використане таке право. Право слідування діє лише стосовно оригіналів творів, виготовлених, по-перше, в обмеженій кількості самим автором або під його керівництвом. А, по-друге, ці твори повинні бути або підписані автором або містити інші позначення, що засвідчують його авторство.

  7.Фотографії на замовлення та авторські права на них.
 Фотограф на замовлення - це повсякденна, але юридично складна ситуація. У реальності приватна або юридична особа (актор, співак чи інша публічна особа), яка запрошує фотографа для того, щоб той зробив низку знімків, як правило, жодних письмових договорів, на жаль, з ним не укладає. Фотограф виконує роботу, віддає знімки замовнику та отримує обумовлену винагороду. Тим часом, так як фотографія є ​​об'єктом авторського права, то, відповідно, права на цей об'єкт залишаються за автором фотографії. То, що Замовник отримав фото - то він отримав матеріальний об'єкт, у якому втілено твір. Але ніяк не право на розпоряджання майновими правами на цей твір. Якщо сторони на обумовили інше, та якщо замовник, наприклад, передасть фотографії самого себе у видавництво для публікації, то можуть статися юридичні проблеми. До видавництво може звернутися фотограф із претензією, що з ним договір про відтворення твору не укладався. Треба чітко розуміти: заплативши гроші, замовник придбав лише матеріальний носій – фотографію, слайд чи фотоплівку. Майнові та немайнові авторські права залишаються за фотографом. Передача права власності на конкретний фото сама по собі не тягне за собою передачі авторських прав на цей твір. Тобто, якщо особі подарували фотографію, то вона має право помістити її, наприклад, у особистий альбом для перегляду в сімейному колі, але не має права публікувати його в ЗМІ, не отримавши на те згоди автора. За порушеннями такого характеру в судовій практиці було кілька прецедентів. І претензії фотографів у цьому випадку були визнані судом цілком правомірними.
 Права на слайд-фільми та діафільми. Вони також являють собою фотографічні твори. Вони відрізняються, наприклад, від аудіовізуальних творів тим, що образи та інформація в них сприймаються преривчасто, дискретно чи виключно за допомогою технічних засобів (диапроектор, слайд проектор тощо). А тому ці твори також охороняються авторським правом, як фотографічні твори. Тому якщо є потреба їх використовувати, то треба з автором обумовити права на це та сплатити винагороду. Автор віддає "безкоштовно"? Треба запропонувати письмовий Договір та обумовити в ньому всі питання щодо використання.
 Будь якому замовнику, буде то приватна або юридична особа (окрема людина, актор, співак, публічна особа тощо) не слід забувати, що будь-яке використання творів, які охороняються Законом про авторське право, допускається тільки на підставі письмового Договору з правовласником (виключення є для ЗМІ, про що є нижче). Щоб уникнути конфліктів у майбутньому замовник повинен взяти за правило укладати з фотографом письмовий Договір про передання виключних майнових прав. І тоді саме замовник набуде конкретні права розпоряджатися фотографіями саме у тому обсязі, як це буде зазначено у Договорі. Але те, що не буде зазначено - буде вважатись як не передане, про що також треба пам'ятати.

  8. Права на фотографії в Інтернет, ЗМІ та у друкованих виданнях.
 Питання захисту прав та інтересів авторів творів фотографії, особливо в мережі Інтернет, останнім часом стали дуже актуальними. Бурхливий розвиток технологій, на жаль, створює нові порушення, пов'язані з використанням фотографій та зображень досить численними та повсюдними. На сайтах соцмереж, на приватних сайтах, на онлайнових ЗМІ пресі, на телебаченні, у книговиданні, у шоу-бізнесі тощо права фотографів дуже часто не дотримуються. А окремі претензії та судові позови за фактами порушень прав на фото і досі є винятком, а не правилом.
 З іншого боку, редакції ЗМІ, навіть якщо фотограф безпосередньо САМ ВЛАСНОРУЧ віддав (передав, переслав, направив тощо) якийсь файл, слайд, фотографію тощо (далі скорочено - знімок), то вони не мають прав на цей знімок без наявності між сторонами письмових договірних відносин. Як правило, автор приносить знімки для того, щоб їх редакція переглянула і повідомила свою думку про можливість публікації знімків. Якщо щось із запропонованого редакцію влаштовує, то вона має обов'язок письмово погодити з фотографом умови майбутнього використання знімку шляхом укладання Договору про розпоряджання майновими правами на твір. Цивільний кодекс України у ст. 1107 встановив види правочинів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. Далі пункт 2 ст. 48 Закону про авторське право щодо розпоряджання майновими правами на об’єкти авторського права встановлює, що Договорі про права автора вчиняються у письмовій (електронній) формі, Винятком є Договір щодо використання твору в періодичних виданнях (газетах, журналах, електронних засобах масової інформації тощо). Тільки у такому разі Договори можуть укладатися в усній формі. Тільки Закон про авторське якось дивно при цьому умовчав, що укладання усного договору вимагає доказування при виникненні спору. Кодекс чітко встановлює, що правочини юридичних осіб між собою та з громадянами про розпорядження матеріальними правами авторського права в обов'язковому порядку мають відбуватися у письмовій формі. Однак важливо зазначити, що відповідно до Цивільного кодексу недотримання простої письмової форми правочину не тягне за собою її недійсність. Воно позбавляє сторони права у разі спору посилатися на підтвердження угоди та її умов на показання свідків, але не позбавляє їх права наводити письмові та інші докази. Отже, на користь редакції періодичного видання буде добра звичка укладати письмові договори з фотографами. (необов'язково на кожне використання, адже можна підписати договір на право використання певних сторін знімків протягом, наприклад, року). За відсутності письмового авторського договору у разі судового розгляду редакція друкованого видання навряд чи зуміє довести факт наявності договірних відносин з фотографом. Відзначимо, що в більшості випадків конфлікти виникають не через те, що автор не хотів, щоб знімок був опублікований, а з інших причин. Серед них: невиплата протягом тривалого часу гонорару за публікацію, не вказано ім'я автора, а також внесення у фото змін, не санкціонованих Автором .
 Приватна або юридична особа (актор, співак чи інша публічна особа), власникам сайтів, ЗМІ та вВидавцям не слід забувати, що будь-яке використання творів, які охороняються Законом про авторське право, допускається тільки на підставі письмового Авторського договору з правовласником. Щоб уникнути конфліктів у майбутньому замовник може укласти з фотографом договір про передання виключних майнових прав і тоді він набуде конкретні право розпоряджатися фотографіями саме у тому обсязі, як це буде зазначено у Договорі. Але те, що не буде зазначено - не передане.

 Пропонуємо вашій увазі також інформацію про реєстрацію авторського права на письмовий твір.

 Реєстрація авторського права – найбільш ефективний спосіб фіксації ваших прав на фотографії.