Авторське право на фотографічний твір та колекції фотографій
Для того, щоб зрозуміти діючі в Україні права фотографів та права на фотографії, ми розглянемо наступні питання:1. Стисло - реєстрація авторського права на фото.
2. Фотографії, фотографи та авторське право.
3. Що таке Фотографічний твір.
4. Що таке Авторське право на Фотографію.
5. Історія визнання Фотографій об'єктом авторських прав.
6. Особливі права фотографа.
7. Права на Фотографії в друкованих виданнях.
8. Документи для реєстрації авторських прав на Фотографію.
9. Порядок реєстрації авторських прав на Фотографію та колекції фотографій.
1. Стисло - реєстрація авторського права на фото.
Термін дії прав на фотографію.
Термін дії авторських прав на фотографію починається з моменту її створення та діє протягом усього життя фотографа. Після його смерті чинність прав спливає через сімдесят років, відраховуючи від 1 січня року, наступного за роком смерті автора цього фото.
ТЕРМІНИ на державну реєстрацію фотографічного твору:
Стандартно процедура триває 2 - 2,5 місяці.
Вартість державної реєстрації прав:
• Для фізичної особи вона складає 2100 грн.
• А для юридичної особи - 3000 грн.
Як зареєструвати Авторські права на фотографію?
Зателефонуйте 063 267 80 37, напишіть у Viber або у Telegram
2. Фотографії, фотографи та авторське право.
Питання авторського права на фотографію та колекції фотографій пройшло великий шлях до свого визнання. Різні держави ставились до наявності авторських прав у фотографа по-різному, а деякі навіть дуже скептично. З одного боку, у цьому була якась доля сенсу. Все ж таки фотограф саме фіксує якусь мить навколишнього світу, а не творить її. А з іншого боку - саме фотограф творчо помічає цю оригінальну мить навколишнього світу та творчо (оригінально) обирає ракурс, відстань, час, освітлення тощо для фіксації якоїсь миті навколишнього світу. Вже не кажучи про те, що деякі явища природи, всесвіту, події навколо нас настільки миттєві та швидко минущі, що їх фіксація вже сама по собі буде мати оригінальний характер.
Розглянемо простий приклад.
Очевидно, що народження дитини - це звичайна річ, людей народилося мільярди та щомиті народжується тисячі. А тепер поглянемо на мить саме Вашого народження, шановний Читачу. Та уявімо, що Вам могло пощастити в момент свого народження, а тому якийсь добрий фотограф у красивому ракурсі та освітленні зафіксував ту мить, коли ваша матуся вперше взяла Вас крихітного на руки... Як Ви вважаєте, чи була би така фотографія оригінальною? А ще уявімо, що те фото фотограф зробив саме на замовлення Вашої матусі? Матуся з фотографом письмово або при свідках обумовили те, що всі майнові авторські права переходять до Вашої матусі в момент створення такої фотографії. І тепер запитайте себе: “Чи повинна Ваша матуся мати майнові авторські права, а фотограф - мати немайнові авторські права на таке фото?" Найімовірніше, Ви погодитесь: "Повинні!" А тому далі ми викладаємо положення та вимоги чинного законодавства України про фотографічні твори та права авторів фото (фотографів).
3. Що таке Фотографічний твір
Визначення терміну фотографічний твір надає пункт 63 ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі скорочено - Закон про авторське право). Відповідно до чинної на 11.11.2024 редакції згаданого Закону, Фотографічний твір - це твір, який зафіксований (відображений) як оригінальне статично зображення на будь-якому матеріальному носії (на папері, на фотоплівці, на негативі чи позитиві, магнітній плівці, магнітному диску, компакт-диску, на комп'ютерних пристроях для запису зображень у цифровому вигляді тощо). При цьому таке зображення може бути виконане із застосуванням аналогових чи цифрових фотографічних технологій як на матеріальному носії, так і в електронній (цифровій) формі. Або може бути виконаний із застосуванням лазерних технологій у вигляді об’ємного тривимірного зображення. А саме сприйняття зображення можливе візуально очима людини як на матеріальному носії, так і за допомогою технічних засобів.
Оригінальність фотографічного твору, згідно змісту пункту 35 ст. 1 Закону України про авторське право, це ознака (критерій), яка характеризує фотографічний твір як результат власної інтелектуальної творчої діяльності автора фотографії та відображає творчі рішення, прийняті автором фотографії під час створення цього фотографічного твору.
4. Що таке Авторське право на фотографію
Авторське право на фотографію, яка має ознаки оригінальності (фотографічний твір) - це поєднання немайнових (особистих) та майнових прав інтелектуальної власності Автора на створену ним оригінальну фотографію. Автор фотографічного твору має щодо цього твору весь обсяг особистих (немайнових) авторських прав та майнових прав інтелектуальної власності, які передбачені Законами України.
Як ми вже зазначали вище, авторське право на фотографічний твір передбачено пунктом 63 ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі скорочено — Закон про авторське право).
Особливою вимогою до фотографічного твору є те, що він повинен мати ознаки оригінальності. В іншому випадку, відповідно до положень пункту 8 частини 1 ст. 8 згаданого Закону, фотографія не буде охоронятися авторським правом. За відсутності оригінальності таке фото, відповідно до Закону про авторське право, не є фотографічним твором.
Досить важливими для фотографа є положення ст. 7 Закону про авторське щодо охороні фотографії, як об’єкту авторського права.
Пункт 1 ст. 7 Закону встановлює, що охороні підлягають усі оригінальні фотографічні твори: як такі, що оприлюднено, так і такі, що не оприлюднено.
Пункт 2 ст. 7 Закону, своєю чергою, встановлює, що та частина фотографічного твору, яка може використовуватися самостійно, зокрема оригінальний персонаж твору, у разі його використання окремо від твору, у складі якого такий персонаж створено, розглядається як твір та охороняється відповідно до Закону про авторське право. Тобто, наприклад, якщо фотограф оригінально зафіксував на своєму фото творі обличчя шокованої бідою людини на фоні мирного київського будинку, палаючого від обстрілу орків. То у такому випадку охоронятись буде як твір у цілому, так і його оригінальні частини: фото обличчя шокованої бідою людини так і фото мирного київського будинку, палаючого від обстрілу орків.
Пункт 3 ст. 7 Закону вже далі встановлює, що охорона прав на фотографічний твір не поширюється на технології створення та вираження такого твору. Тобто не підлягають охороні ні фільтри Фотошопу, використані для створення твору, ні відображення твору відеопроєктором на стіні сусіднього будинку, ні будь що інше з технологічних маніпуляцій над зображенням.
5. Історія визнання Фотографій об'єктом авторських прав.
Протягом тривалого часу питання статус фотографічного твору як самостійного виду об'єктів авторського права був предметом дискусій у всьому світі. Фотографи не відразу були визнані володарями авторських прав на свої твори. Багато хто розглядав фотографію лише як результат технічного копіювання за допомогою фотоапарата та набору хімікатів. Насправді ж внесок фотографа у створення фотографії має творчий характер, адже він сам обирає сюжет, формує композицію, оцінюючи естетичну виразність створеного кадру.
Авторське право на фотографію в Україні також пройшло довгий шлях. Як ми вже згадували тут, умовно історію української фотографії можна поділити на три періоди: імперський період, радянський період та часи незалежності.
Імперський період в історії прав на фотографічні твори.
Прийняття у 1911 році імперський Закон "ПРО АВТОСКОЄ ПРАВО" (далі скорочено українською - Закон про авторське право 1911 року) став першим кроком до визнання прав авторів фотографій. За юридичну основу цього Закону 1911 року було взято закони Франції, Німеччини, інших країн Європи. Проте Закон про авторське право 1911 року встановлював традиційний для російсько-імперської традиції менший обсяг прав то свобод, але поширював авторське право і на фотографічні твори. Глава 6 Закону про авторське право 1911 року мала навіть назву "АВТОРСКОЄ ПРАВО НА ФОТОГРАФІЧЕСКІЄ ПРОІЗВЄДЄНІЯ" (українська транслітерація Автора). А ст. 61 передбачала, що "Авторське право на фотографічні твори обмежується десятьма роками від часу появи у світ твору. Зазначений термін збільшується до двадцяти п'яти років, якщо фотографічні твори видано у вигляді збірок або серій знімків, що становлять самостійний художній, історичний чи науковий інтерес" (переклад на українську Автора).
Радянський період історії української фотографії.
Заради історичної правди зазначимо, що авторські права на фотографії діяли на території захопленої більшовиками України ще з 1925 року. Відповідно до Постанови ЦВК Раднаркому СРСР від 30 січня 1925 року "Про основи авторського права" як таке авторське право поширилося на будь-який твір літератури, науки і мистецтва, якими б не були спосіб і форма його відтворення, а також його гідність і призначення, у тому числі на фотографічні твори або твори, отримані способами, аналогічними до фотографії. Цікавим також є положення пункту 9 вище згаданої Постанови 1925 року: Термін користування авторським правом на фотографічні твори встановлюється для окремих знімків три роки, для зібрання знімків — п'ять років. Для збереження за фотографом авторського права на фотографічні зображення потрібно визначення на кожному примірнику: 1) фірми або імені, прізвища та місця проживання фотографа або видавця фотографії та 2) року випуску у світ фотографічного твору. Хоча зазначимо, що у Цивільному кодексі УРСР, введений в дію Постановою ЦВК УРСР від 16 грудня 1922 р., щодо авторських прав є лише кілько слів про те, що вони є.
як об'єкти авторського права, передбачено з 23 лютого 1994 року. Тобто - з дати введення в дію першої редакції Закону України Про авторське право і суміжні права, прийнятого Верховною Радою України 23 грудня 1993 року. Перша редакція зазначеного Закону у пункті 8 частини 1 ст. 5 передбачала "фотографії" у переліку творів у галузі науки, літератури і мистецтва, що охороняються як самостійні твори.
Права на фотографії у радянський період. Далі, вже у радянські часи Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 (втратив чинність 01.01.2004) теж не радує фотографів. Лише у пункті 4 ст. 490 щодо використання твору без згоди автора з виплатою авторської винагороди згадує авторське право фотографа одним реченням: "Допускається без згоди автора, але з зазначенням його прізвища і з виплатою авторської винагороди: використання випущених у світ творів образотворчого мистецтва, а також фотографічних творів у промислових виробах; у цих випадках зазначення прізвища автора не обов'язкове".
Сучасна редакція Цивільного кодексу України набрала чинності 01.01.2004.
При цьому давався цей Кодекс з муками. Якщо Закон про авторське право Верховна Рада незалежної України прийняла 23 грудня 1993 року, то вже сучасну редакцію Цивільного кодексу Верховна Рада змогла прийняти лише 16.01.2003, тобто майже через 10 років після прийняття спеціального Закону. І ось нарешті сучасна редакція Цивільного кодексу України отримала у ст. 433 серед об'єктів авторського права фотографічні твори
Важливим для українського фотографа є закордонний досвід, особливо - право Європейської спільноти. Звернімося до практики, що закріплена положеннями нормативних документів Євросоюзу.
Першою чергою згадаємо Директиву № 2006/116/ЄС Європейського Парламенту і Ради Європейського Союзу від 12 грудня 2006 року (DIRECTIVE 2006/116/EC OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 12 December 2006) "Про строк охорони авторського права та окремих суміжних прав".
Щодо оригінальності фоторграфії, то п. 16 Преамбули Директиви встановлює національні режими охорони фотографій у кожній державі ЄС. Та зазначає, що охорона фотографій у державах-членах є предметом різних режимів (є різною у різних державах ЄС - прим. Автора сторінки). Фотографічний твір у розумінні Бернської конвенції вважається оригінальним, якщо він є власним інтелектуальним творінням автора, що відображає його особистість, без (урахування) жодних інших критеріїв, таких як достоїнства чи мета. Захист інших фотографій слід залишити національним законодавством.
Далі щодо терміну охорони фотографій ст. 6 Директиви 2006/116/ЄС щодо захисту фотографій встановлює, що фотографії, які є оригінальними в тому сенсі, що вони є власним інтелектуальним твором автора, охороняються відповідно до статті 1 (цієї Директиви). А пункт 1 ст. 1 цієї Директиви передбачає, що права автора літературного чи художнього твору діють протягом усього життя автора та протягом 70 років після його смерті, незалежно від дати, коли твір законно став доступним громадськості. Проте, слід звернути увагу на те, що в Директиві 2006/116/ЄС зазначається, що держави-учасниці ЄС можуть передбачити охорону і для інших видів фотографій, тобто тих, які мають звичайний (не оригінальний) характер.
Особливі права автора фотографії.
У випадках, передбачених Законодавством України, автор фотографії має особливі права. Це наступні права:
• Право слідування.
• Право викупу твору у випадках, передбачених Законодавством України.
Право слідування.
Це особливе право Автора, яке передбачене як у ст. 448 Цивільного кодексу України так і у ст. 30 Закону про авторське право. Полягає це право в тому, що автор твору образотворчого мистецтва протягом усього життя, а у разі його смерті — і його спадкоємці протягом 70 років після смерті автора користуються щодо проданих автором оригіналів фотографічних творів невідчужуваним правом на отримання від 0,25 відсотка до 6 відсотків від ціни кожного наступного продажу фотографії через аукціон, галерею, салон, магазин тощо, яка йде за його першим продажем. Виплата винагороди у разі продажу здійснюється зазначеними аукціонами, галереями, салонами, магазинами тощо. Збір винагороди, отриманої внаслідок такого продажу (використання права слідування) здійснюється особисто автором або через його представника (повіреного). Хотілося б зазначити, що Право слідування передбачено і ст. 14 ter Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів (Паризький акт від 24 липня 1971 року). Тому це право діє у всіх державах, які приєдналися до Бернської конвенції. Але, звісно, лише у такому обсязі, який передбачений законодавством країни, в якій буде використане таке право. Право слідування діє лише стосовно оригіналів творів, виготовлених, по-перше, в обмеженій кількості самим автором або під його керівництвом. А, по-друге, ці твори повинні бути або підписані автором або містити інші позначення, що засвідчують його авторство.
Право викупу твору образотворчого мистецтва.
Це право передбачено у ст. 10 Закону про авторське право. Закон передбачає, що авторське право та право власності на матеріальний об'єкт, у якому втілено твір образотворчого мистецтва, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, у якому втілено твір, значить відчуження немайнових прав автора та навпаки. Закон у цьому випадку має на увазі саме немайнові права автора. Законодавством передбачено, що власнику картини, малюнку чи іншого твору образотворчого мистецтва не дозволяється руйнувати цей твір без попередньої пропозиції викупити твору його автором. При цьому лише за вартість матеріалів, витрачених на його створення. Якщо збереження об'єкта (наприклад — фрески чи розпису на стіні будинку) неможливе, власник матеріального об'єкта, в якому втілено оригінал твору, має дозволити автору зробити копію твору.
Про слайд-фільми та діафільми.
Вони також являють собою по суті фотографічні твори, оскільки відрізняються від інших аудіовізуальних творів тим, що образи, що містяться в них, і інформація сприймаються переривчасто, дискретно, і тому ці твори можуть охоронятися авторським правом, як фотографічні твори.
Проблема захисту прав та інтересів авторів творів фотографії останнім часом стала дуже актуальною. На жаль, порушення, пов'язані з використанням цієї категорії об'єктів авторського права, ніде численні і, можна стверджувати, повсюдні. У пресі, на телебаченні, у книговиданні, у шоу-бізнесі, права фотографів практично не дотримуються, а окремі претензії та судові позови за фактами порушень досі є винятком, а не правилом.
Актор, співак чи інша публічна особа, яка запрошує фотографа для того, щоб той зробив низку знімків, як правило, жодних договорів із фотографом не укладає. Фотограф виконує роботу, віддає знімки замовнику та отримує зумовлену винагороду. Тим часом, фотографії є об'єктом авторського права, і, відповідно, права на цей об'єкт залишаються за автором фотографії. Якщо замовник передасть фотографії самого себе у видавництво для публікації, у видавництво може звернутися фотограф із претензією, що з ним договір про відтворення твору не укладався.
Заплативши гроші, замовник придбав лише матеріальний носій – фотографію, слайд чи фотоплівку. Авторське право залишилося за фотографом. Авторське декларація про твір пов'язані з правом власності на матеріальний об'єкт, у якому твір виражено. Передача права власності на конкретний фото сама по собі не тягне за собою передачі авторських прав на цей твір. Тобто, якщо особі подарували фотографію, то вона має право помістити її, наприклад, у особистий альбом для перегляду в сімейному колі, але не має права публікувати його в ЗМІ, не отримавши на те згоди автора. За порушеннями такого характеру в судовій практиці було кілька прецедентів. І претензії фотографів у цьому випадку цілком правомірні.
Видавцям не слід забувати, що будь-яке використання творів, що охороняються Законом, допускається тільки на підставі авторського договору з правовласником. Щоб уникнути конфліктів у майбутньому замовник може укласти з фотографом договір про передачу виняткових майнових прав, і він набуде право розпоряджатися фотографіями повному обсязі.
Редакція друкованого видання, навіть якщо фотограф безпосередньо сам віддав знімок, не має прав на знімок без наявності між сторонами письмових договірних відносин. Як правило, автор приносить знімки для того, щоб їх редакція переглянула і повідомила свою думку про можливість публікації знімків. Якщо щось із запропонованого редакцію влаштовує, то вона має письмово погодити з фотографом умови майбутнього використання шляхом укладання авторського договору. Цивільний кодекс України не допускає усної форми договору про розпорядження матеріальними правами авторського права шляхом публікації фотографічного твору у періодичній пресі. Кодекс чітко встановлює, що правочини юридичних осіб між собою та з громадянами про розпорядження матеріальними правами авторського права в обов'язковому порядку мають відбуватися у письмовій формі. Однак важливо зазначити, що відповідно до Цивільного кодексу недотримання простої письмової форми правочину не тягне за собою її недійсність. Воно позбавляє сторони права у разі спору посилатися на підтвердження угоди та її умов на показання свідків, але не позбавляє їх права наводити письмові та інші докази. Отже, на користь редакції періодичного видання укладати письмові договори з авторами, у тому числі з фотографами (необов'язково на кожне використання, адже можна підписати договір на право використання певних сторін знімків протягом, наприклад, року). За відсутності письмового авторського договору у разі судового розгляду редакція друкованого видання навряд чи зуміє довести факт наявності договірних відносин з фотографом. Відзначимо, що в більшості випадків конфлікти виникають не через те, що автор не хотів. б, щоб знімок був опублікований, а з інших причин: невиплата протягом тривалого часу гонорару за публікацію, не вказано ім'я автора, а також внесення у фото не санкціонованих Автором змін.
Охороняються фотографії як звичайні авторські права. І без виконання якихось особливих формальностей щодо них і незалежно від їх призначення, цінності та завершеності, а також форми чи способу їх створення.
Але навіть якщо ви вирішите НЕ реєструвати свої фото як твір, то настійно радимо при публікації проставляти знак авторського права. .
Реєстрація авторського права на Фотографічний твір відбувається шляхом подання Заявки.
Документи та інформація для реєстрації прав на Фотографію.
Відповідно до Наказу Міністерства економіки України № 11319 від 16.08.2023 про Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір передбачені наступні документи та інформація:
● Інформація про Автора (співавтора за наявності) фотографії (-й):
• Для фізичної особи:
- Прізвище, ім'я, по батькові.
- Псевдонім (за наявності), якщо Автор бажає зазначати псевдонім замість ПІБ.
- Яку інформацію Автор бажає зазначити в офіційному електронному бюлетені у публічно доступній базі - свої ПІБ, псевдонім або бути анонімним.
- Дата народження.
- Реєстраційний номер облікової картки платника податків - РНОКПП, (раніше ІПН).
- Адреса зареєстрованого місця проживання.
- Для юридичної особи:
- Повне найменування.
- Код ЄДРПОУ.
- Місцезнаходження (Юридична адреса).
● Інформація про твір:
- Повна назва твору.
- Скорочена назва твору.
- Відомості про оприлюднення твору (за наявності).
- Відомості про інший твір або частину твору, що включено до твору, права на який реєструються (за наявності).
- Дата остаточного завершення роботи над твором;
- Відомості про попередню реєстрацію (за наявності).
- Документи, які свідчать про факт і дату публікації твору (за наявності);
● Примірник (-и) фоторграфічного твору:
- При поданні Заявки у паперовій формі фотографії подаються розміром не менше ніж 9 х 12 см (або подаються слайди) в окремому конверті.
- При поданні електронної Заявки подаються файли у форматі jpeg, tiff, png. Зверніть увагу: лише ці три формати. Це - обов'язково!
- При поданні електронної Заявки, якщо реєстрація йде колекції фотографій (подається багато файлів) то файли у форматі jpeg, tiff або png (обов'язково саме ці три формати) повинні бути записані на флешку потрібного обсягу, відформатовану у FAT32.
● Документ про оплату збору за підготовку до реєстрації прав на твір (готується нашим Агентством);
● Документ про сплату державного збору за видачу свідоцтва (готується нашим Агентством);
● Оплата послуг нашого Агентства.
● Довіреність на нашого юриста;
● Заява українською мовою (заповнюється нашим Агентством);
Для реєстрації прав ми здійснюємо всі необхідні дії:
• Правильне заповнення Заявки на реєстрацію;
• Правильне оформлення всіх документів, що додаються до Заявки;
• Оплату необхідних зборів;
• Своєчасне та правильне подання Заявки на реєстрацію;
• Отримання електронного Свідоцтва;
• Відправку електронного Свідоцтва Автору або Замовнику у Viber, Telegram чи на електронну пошту.
Рекомендуємо також інформацію про реєстрацію авторського права на письмовий твір.
Реєстрація авторського права – найбільш ефективний спосіб фіксації ваших прав на фотографії.
