Договір про патентну кооперацію
                     від 19 червня 1970 року
                            (укр/рос)

        (переглянутий 2 жовтня 1979 р., 3 лютого 1984 р.)

Набуття чинності для України: 25 грудня 1991 р.*

                Статус Договору див. ( 895_003 )


                             Зміст**

      Вступні положення

Стаття 1:  Заснування Союзу
Стаття 2:  Визначення

         Розділ I. Міжнародна заявка і міжнародний пошук

Стаття 3:  Міжнародна заявка
Стаття 4:  Заява
Стаття 5:  Опис винаходу
Стаття 6:  Формула винаходу
Стаття 7:  Креслення
Стаття 8:  Домагання пріоритету
Стаття 9:  Заявник
Стаття 10: Відомство, що одержує
Стаття 11: Дата і наслідки подання міжнародної заявки
Стаття 12: Пересилка міжнародної заявки до Міжнародного бюро і
           до Міжнародного пошукового органу
Стаття 13: Можливість одержання копії міжнародної заявки
           зазначеними відомствами
Стаття 14: Деякі недоліки міжнародної заявки
Стаття 15: Міжнародний пошук
Стаття 16: Міжнародний пошуковий орган
Стаття 17: Процедура, що застосовується Міжнародним пошуковим
           органом
Стаття 18: Звіт про міжнародний пошук
Стаття 19: Зміна формули винаходу в Міжнародному бюро
Стаття 20: Розсилання матеріалів міжнародної заявки до зазначених
           відомств
Стаття 21: Міжнародна публікація
Стаття 22: Копія, переклад і мито для зазначених відомств
Стаття 23: Відстрочення національної процедури
Стаття 24: Можливе припинення дії міжнародної заявки в зазначених
           державах
Стаття 25: Перегляд рішень зазначеними відомствами
Стаття 26: Можливість внесення виправлень до міжнародної заявки
           у зазначених відомствах
Стаття 27: Вимоги національного законодавства
Стаття 28: Зміна формули винаходу, опису винаходу та креслень у
           зазначених відомствах
Стаття 29: Наслідки міжнародної публікації
Стаття 30: Конфіденційний характер міжнародної заявки

            Розділ II. Міжнародна попередня експертиза

Стаття 31: Вимога на проведення міжнародної попередньої експертизи
Стаття 32: Орган міжнародної попередньої експертизи
Стаття 33: Міжнародна попередня експертиза
Стаття 34: Процедура, що застосовується Органом міжнародної
           попередньої експертизи
Стаття 35: Висновок міжнародної попередньої експертизи
Стаття 36: Пересилка, переклад і розсилка висновку міжнародної
           попередньої експертизи
Стаття 37: Вилучення вимоги на проведення міжнародної попередньої
           експертизи чи вибору держави
Стаття 38: Конфіденційний характер міжнародної попередньої
           експертизи
Стаття 39: Копія, переклад і мито для обраних відомств
Стаття 40: Відстрочення національної експертизи та іншої процедури
Стаття 41: Зміна формули винаходу, опису винаходу та креслень в
           обраних відомствах
Стаття 42: Результати національної експертизи в обраних відомствах

                  Розділ III. Загальні положення

Стаття 43: Прохання певних видів охорони
Стаття 44: Прохання двох видів охорони
Стаття 45: Договори про регіональні патенти
Стаття 46: Неправильний переклад міжнародної заявки
Стаття 47: Строки
Стаття 48: Недотримання строків в окремих випадках
Стаття 49: Право на ведення справ у міжнародних органах

                   Розділ IV. Технічні послуги

Стаття 50: Послуги у галузі патентної інформації
Стаття 51: Технічна допомога
Стаття 52: Зв'язок з іншими положеннями Договору

               Розділ V. Адміністративні положення

Стаття 53: Асамблея
Стаття 54: Виконавчий комітет
Стаття 55: Міжнародне бюро
Стаття 56: Комітет по технічному співробітництву
Стаття 57: Фінанси
Стаття 58: Інструкція

                   Розділ VI. Вирішення спорів

Стаття 59: Вирішення спорів

                 Розділ VII. Перегляд і поправки

Стаття 60: Перегляд Договору
Стаття 61: Поправки до деяких положень Договору

                 Розділ VIII. Заключні положення

Стаття 62: Участь у Договорі
Стаття 63: Набуття Договором чинності
Стаття 64: Застереження
Стаття 65: Поступове застосування Договору та Інструкції
Стаття 66: Денонсація
Стаття 67: Підписання та мови
Стаття 68: Функції депозитарію
Стаття 69: Повідомлення

___________________
     * З  29  березня  1978 року - дати набуття Договором чинності
для СРСР - він був  обов'язковим  для  СРСР  відносно  всієї  його
території.
     Договір підписаний від імені СРСР і  ратифікований  з  такими
застереженням і заявою, зробленими під час підписання:
     "Союз Радянських  Соціалістичних  Республік  не  вважає  себе
зв'язаним положеннями  статті 59 Договору про патентну кооперацію,
яка стосується вирішення спорів щодо тлумачення  або  застосування
Договору";
     "Союз Радянських Соціалістичних Республік  вважає  необхідним
заявити, що   положення   пункту   3   статті   62  Договору,  які
передбачають можливість  поширення   Договірними   державами   дії
Договору на  території,  за  міжнародні відносини яких вони несуть
відповідальність,    є   застарілими   і   суперечать   Декларації
Генеральної  Асамблеї  Організації  Об'єднаних  Націй  про надання
незалежності колоніальним країнам і народам (резолюція 1514/XV від
14 грудня 1960 р. ( 995_280 )".
     ** Зміст  додається  для  зручності.  В   підписаному  тексті
Договору зміст відсутній.



     Договірні держави,
     бажаючи зробити внесок до прогресу науки і техніки,
     прагнучи удосконалити правову охорону винаходів,
     прагнучи спростити та зробити  більш  економічним  здійснення
охорони  винаходів,  якщо  така  охорона  витребовується в кількох
країнах,
     прагнучи полегшити  і  прискорити доступ публіки до технічної
інформації, яка міститься у документах, що описують нові винаходи,
     бажаючи стимулювати  і  прискорити економічний прогрес країн,
що розвиваються,  шляхом вживання заходів,  призначених  підвищити
ефективність   їх   правових   систем  охорони  винаходів,  чи  то
національні системи,  чи регіональні,  шляхом  забезпечення  більш
швидкого  доступу  до інформації про існуючі технічні рішення,  що
відповідають їх специфічним  потребам,  і  полегшення  доступу  до
обсягу сучасних технічних досягнень, які постійно збільшуються,
     переконані, що співробітництво  між  державами  буде  значною
мірою сприяти досягненню цих цілей,
     уклали цей Договір.

                        Вступні положення

                             Стаття 1

                         Заснування Союзу

     (1) Держави-учасниці  цього  Договору   (далі   -  "Договірні
держави") утворюють Союз  для  співробітництва  у  галузі  подання
заявок   на  охорону  винаходів,  проведення  за  ними  пошуку  та
експертизи,  а також з надання спеціальних технічних  послуг.  Цей
Союз називається Міжнародним союзом патентної кооперації.
     (2) Жодне  положення  цього Договору не повинне розумітися як
обмеження прав,  передбачених  Паризькою  конвенцією  про  охорону
промислової власності  (   995_123   ),   будь-якого   громадянина
країни-учасниці  цієї  Конвенції  чи  особи,  яка  проживає  у цій
країні.

                             Стаття 2

                            Визначення

     У змісті  цього  Договору  та  Інструкції  і,   якщо   тільки
спеціально не обумовлено інакше:
     (i) "заявка" означає заявку на охорону винаходу; посилання на
"заявку"  повинні  розумітися як посилання на заявки на:  патенти,
авторські свідоцтва,  свідоцтва про  корисність,  корисні  моделі,
додаткові  патенти  чи  додаткові  свідоцтва,  додаткові авторські
свідоцтва і додаткові свідоцтва про корисність;
     (ii) посилання  на  "патент"  повинні розумітися як посилання
на:  патенти,  авторські  свідоцтва,  свідоцтва  про   корисність,
корисні   моделі,   додаткові   патенти  чи  додаткові  свідоцтва,
додаткові  авторські   свідоцтва   і   додаткові   свідоцтва   про
корисність;
     (iii) "національний   патент"   означає    патент,    виданий
національним органом;
     (iv) "регіональний   патент"    означає    патент,    виданий
національним  чи  міжурядовим  органом,  який  має  право видавати
патенти, що діють більше ніж в одній державі;
     (v) "регіональна   заявка"  означає  заявку  на  регіональний
патент;
     (vi) посилання  на "національну заявку" повинні розумітися як
посилання на заявки на національні патенти і регіональні  патенти,
крім заявок, поданих згідно з цим Договором;
     (vii) "міжнародна заявка" означає заявку, подану згідно з цим
Договором;
     (viii) посилання на "заявку" повинні розумітися як  посилання
на міжнародні заявки і національні заявки;
     (ix) посилання на "патент" повинні розумітися як посилання на
національні патенти і регіональні патенти;
     (x) посилання   на   "національне   законодавство"    повинні
розумітися  як  посилання  на національне законодавство Договірної
держави чи,  коли йдеться про регіональні заявки  або  регіональні
патенти,  на договір,  що передбачає подачу регіональних заявок чи
видачу регіональних патентів;
     (xi) "дата пріоритету" для цілей обчислення строків означає:
     (a) якщо міжнародна заявка  містить  претензію  на  пріоритет
відповідно  до  статті  8,  дату  подачі  заявки,  пріоритет  якої
витребовують таким чином;
     (b) якщо  міжнародна  заявка  містить  претензії  на декілька
пріоритетів відповідно до статті 8,  дату подачі найбільш  ранньої
заявки, пріоритет якої витребовують таким чином;
     (c) якщо міжнародна заявка не містить претензій на  пріоритет
відповідно до статті 8, дату міжнародної подачі цієї заявки;
     (xii) "національне   відомство"   означає   урядовий    орган
Договірної держави,  уповноважений видавати патенти;  посилання на
"національне відомство" повинні розумітися так само,  як посилання
на  будь-який міжурядовий орган,  уповноважений кількома державами
видавати регіональні патенти,  за умови,  що принаймні одна з  цих
держав  є  Договірною  державою,  і  що  ці  держави  уповноважили
згаданий вище орган прийняти на себе зобов'язання  та  здійснювати
права,  що цей Договір і Інструкція передбачають щодо національних
відомств;
     (xiii) "зазначене  відомство"  означає  національне відомство
держави чи  національне  відомство,  що  діє  від  імені  держави,
зазначеної заявником відповідно до розділу I цього Договору;
     (xiv) "обране  відомство"   означає   національне   відомство
держави чи національне відомство, діюче від імені держави, обраної
заявником відповідно до розділу I цього Договору;
     (xv) "відомство, що отримує" означає національне відомство чи
міжурядову організацію, до якої подається міжнародна заявка;
     (xvi) "Союз" означає Міжнародний союз патентної кооперації;
     (xvii) "Асамблея" означає Асамблею Союзу;
     (xviii) "Організація"     означає    Всесвітню    організацію
інтелектуальної власності;
     (xix) "Міжнародне бюро" означає Міжнародне бюро Організації і
Міжнародні об'єднані бюро  по  охороні  інтелектуальної  власності
(БІРПІ), поки існують БІРПІ;
     (xx) "Генеральний директор"  означає  Генерального  директора
Організації і Директора БІРПІ, поки існують БІРПІ.

                             Розділ I

              Міжнародна заявка і міжнародний пошук

                             Стаття 3

                        Міжнародна заявка

     (1) Заявки  на  охорону  винаходів  у  будь-якій з Договірних
держав  можуть  подаватися  відповідно  до   цього   Договору   як
міжнародні заявки.
     (2) Міжнародна заявка повинна  містити,  як  це  визначено  в
цьому Договорі та Інструкції, заяву, опис винаходу, один чи кілька
пунктів формули винаходу,  один  чи  декілька  креслень  (якщо  це
необхідно) і реферат.
     (3) Реферат відповідає виключно цілям технічної інформації  і
не може прийматися до уваги в інших цілях,  зокрема для тлумачення
обсягу охорони, якої просять.
     (4) Міжнародна заявка:
     (i) повинна бути складена встановленою мовою;
     (ii) повинна  відповідати  встановленим вимогам до оформлення
міжнародної заявки;
     (iii) повинна   відповідати   встановленій   вимозі   єдності
винаходу;
     (iv) повинна супроводжуватися сплатою встановлених зборів.

                             Стаття 4

                              Заява

     (1) Заява містить:
     (i) клопотання про те,  щоб  міжнародна  заявка  розглядалася
згідно з цим Договором;
     (ii) вказівку Договірної держави чи держав,  в яких на основі
міжнародної заявки просять охорони винаходу ("зазначені держави");
якщо  відносно  будь-якої   зазначеної   держави   можна   просити
регіональний  патент  і заявник бажає одержати регіональний,  а не
національний патент,  у заяві це  повинно  бути  обумовлено;  якщо
відповідно  до  договору  про  регіональний  патент заявник не має
можливості  обмежити  свою  заявку  окремими  державами-учасницями
цього  договору,  вказівка  однієї  з  цих  держав  і прохання про
одержання регіонального патенту повинні розглядатися  як  вказівка
всіх   держав-учасниць   цього   договору;   якщо   відповідно  до
національного  законодавства  зазначеної  держави  вказівка   цієї
держави  має  силу  заявки  на  регіональний  патент,  цю вказівку
потрібно розглядати як намір одержати регіональний патент;
     (iii) ім'я  та  інші  встановлені  відомості  про заявника та
агента (якщо такий є);
     (iv) назва винаходу;
     (v) ім'я та інші встановлені відомості про винахідника,  якщо
національне  законодавство  принаймні  однієї  з зазначених держав
вимагає,  щоб ці відомості були представлені одночасно з  поданням
національної  заявки.  В  противному  випадку  зазначені відомості
можуть бути представлені або в заяві,  або в  окремих  листах,  що
адресуються  кожному  зазначеному  відомству держави,  національне
законодавство  якої  вимагає  подання  згаданих  відомостей,   але
дозволяє представляти їх після подання національної заявки.
     (2) За вказівку  кожної  Договірної  держави  у  встановлений
строк сплачується встановлене мито.
     (3) Якщо заявник не витребовує будь-якого  із  перелічених  у
статті 43 виду охорони,  вказівка держави означає, що охорона, яка
витребовується,  укладається у видачі патенту зазначеною  державою
чи відносно цієї держави.  Для цілей цього пункту положення статті
2 (ii) не застосовуються.
     (4) Відсутність   у   заяві   імені   та  інших  встановлених
відомостей  про  винахідника  не  спричинює  жодних  наслідків   у
будь-якій   зазначеній  державі,  національне  законодавство  якої
вимагає подання цих відомостей, але дозволяє представляти їх після
подання  національної  заявки.  Неподання  згаданих  відомостей  в
окремому  листі  не  спричинює  жодних   наслідків   у   будь-якій
зазначеній  державі,  національне законодавство якої не вимагає їх
подання.

                             Стаття 5

                          Опис винаходу

     Опис повинен розкривати винахід досить  ясно  та  повно,  щоб
винахід міг бути здійснений фахівцем у даній галузі.

                             Стаття 6

                         Формула винаходу

     Пункт чи пункти формули винаходу повинні визначати об'єкт, на
який вимагається охорона.  Пункти формули  винаходу  повинні  бути
ясними  й  точними.  Вони повинні повністю підтверджуватися описом
винаходу.

                             Стаття 7

                            Креслення

     (1) З урахуванням положень пункту 2 (ii) креслення подаються,
коли вони необхідні для розуміння винаходу.
     (2) Якщо креслення не є необхідними для  розуміння  винаходу,
але характер винаходу допускає ілюстрацію у вигляді креслень:
     (i) заявник  може  включити  такі  креслення  до  міжнародної
заявки при її поданні;
     (ii) будь-яке зазначене відомство може вимагати,  щоб заявник
представив йому такі креслення у зазначений строк.

                             Стаття 8

                       Домагання пріоритету

     (1) Міжнародна  заявка може містити у порядку,  встановленому
Інструкцією,  заяву про пріоритет однієї чи декількох  заявок,  що
передують,   поданих   до   будь-якої   країни-учасниці  Паризької
конвенції про  охорону  промислової  власності  (  995_123  )   чи
відносно будь-якої такої країни.
     (2) (a)  З  урахуванням  положень  підпункту  (b)  умови   та
наслідки  будь-якого домагання пріоритету,  заявлені відповідно до
пункту  (1),  повинні  бути  такими,  як  передбачено  статтею   4
Стокгольмського  акта  Паризької конвенції про охорону промислової
власності ( 995_123 ).
     (b) Міжнародна заявка, що містить домагання пріоритету однієї
чи декількох заявок,  що передують, поданих до Договірної держави,
чи  відносно  такої  держави,  може містити вказівку цієї держави.
Якщо в міжнародній заявці міститься домагання пріоритету однієї чи
декількох  національних  заявок,  поданих  до будь-якої зазначеної
держави чи відносно такої держави,  або якщо  міститься  домагання
пріоритету іншої міжнародної заявки,  в якій була зазначена тільки
одна держава, умови та наслідки домагання пріоритету в цій державі
регулюються національним законодавством.

                             Стаття 9

                             Заявник

     (1) Будь-який  громадянин  Договірної  держави  чи особа,  що
проживає у цій державі, може подати міжнародну заявку.
     (2) Асамблея  може прийняти рішення,  яке дозволяє громадянам
будь-якої країни-учасниці   Паризької   конвенції   про    охорону
промислової власності  (  995_123  ),  що  не  бере участь в цьому
Договорі,  а також особам,  що проживають у цій  країні,  подавати
міжнародні заявки.
     (3) Поняття   громадянства   і   місцепроживання,   а   також
застосування цих понять у  тих  випадках,  коли  мається  декілька
заявників  чи  коли  заявники  не  є  одними  й  тими  ж  для всіх
зазначених держав, визначаються Інструкцією.

                            Стаття 10

                      Відомство, що одержує

     Міжнародна заявка подається до  встановленого  відомства,  що
одержує,  яке  перевіряє та розглядає її у порядку,  передбаченому
цим Договором та Інструкцією.

                            Стаття 11

            Дата і наслідки подання міжнародної заявки

     (1) Відомство,  що одержує,  встановлює як дату  міжнародного
подання  дату одержання міжнародної заявки,  якщо при її одержанні
відомство приходить до висновку, що:
     (i) заявник  з  усією ймовірністю не позбавлений,  по причині
громадянства чи місцепроживання,  права подання міжнародної заявки
до відомства, що одержує;
     (ii) міжнародна заявка складена встановленою мовою;
     (iii) міжнародна заявка містить принаймні таке:
     (a) згадку про те, що вона подається як міжнародна заявка;
     (b) вказівку, принаймні, однієї Договірної держави;
     (c) ім'я заявника, як встановлено;
     (d) частину, що зовні нагадує опис винаходу;
     (e) частину,  що  зовні  нагадує  пункт  чи  пункти   формули
винаходу.
     (2) (a) Якщо відомство, що одержує, встановить, що міжнародна
заявка на дату її одержання не задовольняє вимогам,  переліченим у
пункті (1),  воно пропонує заявнику внести необхідні  виправлення,
як передбачено Інструкцією.
     (b) Якщо заявник виконає цю вимогу відповідно до  Інструкції,
відомство,  що  одержує,  встановлює  у  вигляді дати міжнародного
подання дату одержання необхідних виправлень.
     (3) З  урахуванням  положень,  передбачених  статтею  64 (4),
будь-яка міжнародна заявка,  що відповідає вимогам,  переліченим у
підпунктах  (i)  -  (iii) пункту (1),  і відносно якої встановлена
дата  міжнародного  подання,   має   силу   правильно   оформленої
національної   заявки   в   кожній  зазначеній  державі  від  дати
міжнародного подання,  що розглядається як дата фактичного подання
в кожній зазначеній державі.
     (4) Подання  будь-якої  міжнародної  заявки,  що   відповідає
вимогам,   переліченим  у  підпунктах  (i)  -  (iii)  пункту  (1),
прирівнюється до подання правильно оформленої національної  заявки
в  значенні  Паризької конвенції про охорону промислової власності
( 995_123 ).

                            Стаття 12

        Пересилка міжнародної заявки до Міжнародного бюро
               і до Міжнародного пошукового органу

     (1) Відповідно до процедури,  передбаченої Інструкцією,  один
примірник міжнародної заявки зберігається у відомстві,  що одержує
("копія для відомства, що одержує"), один примірник пересилають до
Міжнародного  бюро  ("реєстраційний  примірник")  і один примірник
пересилають  до  компетентного  Міжнародного  пошукового   органу,
згаданого в статті 16 ("копія для пошуку").
     (2) Реєстраційний примірник вважається оригіналом міжнародної
заявки.
     (3) Міжнародна    заявка    вважається    вилученою,     якщо
реєстраційний  примірник  не  був  одержаний  Міжнародним  бюро  у
встановлений строк.

                            Стаття 13

          Можливість одержання копії міжнародної заявки
                     зазначеними відомствами

     (1) Будь-яке зазначене відомство може просити Міжнародне бюро
вислати йому копію міжнародної заявки до її розсилки, передбаченої
статтею  20,  і Міжнародне бюро по закінченні одного року від дати
пріоритету негайно направляє таку копію зазначеному відомству.
     (2) (a)  Заявник  може  у будь-який час направити копію своєї
міжнародної заявки будь-якому зазначеному відомству.
     (b) Заявник  може  в  будь-який  час  просити Міжнародне бюро
вислати  копію  його  міжнародної  заявки  будь-якому  зазначеному
відомству,  і  Міжнародне  бюро  негайно  направляє  копію  такому
відомству.
     (c) Будь-яке національне відомство може повідомити Міжнародне
бюро,  що  воно  не  бажає  одержувати  копії,  як  передбачено  в
підпункті (b); в цьому випадку згаданий підпункт не застосовується
відносно цього відомства.

                            Стаття 14

                Деякі недоліки міжнародної заявки

     (1) (a)  Відомство,  що  одержує,  перевіряє,   чи   не   має
міжнародна заявка яких-небудь з наступних недоліків, а саме:
     (i) не підписана, як передбачено Інструкцією;
     (ii) не містить встановлених відомостей про заявника;
     (iii) не містить назви;
     (iv) не містить реферату;
     (v) не задовольняє тією мірою, як це передбачено Інструкцією,
вимогам щодо оформлення міжнародної заявки.
     (b) Якщо  відомство,   що   одержує,   встановить   наявність
будь-яких з наведених недоліків,  воно пропонує заявнику виправити
міжнародну заявку у встановлений строк;  у разі  невиконання  цієї
вимоги  заявка  вважається  вилученою,  і  відомство,  що одержує,
робить заяву про це вилучення.
     (2) Якщо   у   міжнародній   заявці   робиться  посилання  на
креслення,  що в дійсності  до  неї  не  включені,  відомство,  що
одержує, повідомляє про це заявника, і він може подати креслення у
встановлений строк.  Якщо заявник зробить це,  датою  міжнародного
подання вважається дата одержання креслень відомством, що одержує.
У  противному  разі  будь-яке  посилання  на  зазначені  креслення
вважається недійсним.
     (3) (a) Якщо відомство,  що одержує,  встановить,  що  збори,
передбачені  статтею 3 (4) (iv),  не сплачені у встановлений строк
чи мито,  передбачене статтею 4  (2),  не  сплачене  за  жодну  із
зазначених  держав,  міжнародна  заявка  вважається  вилученою,  і
відомство, що одержує, заявляє про це вилучення.
     (b) Якщо   відомство,   що   одержує,  встановить,  що  мито,
передбачене статтею 4 (2),  сплачене у встановлений строк за  одну
чи більше,  але не за всі зазначені держави,  вказівка тих держав,
за  які  мито  у  встановлений  строк  не   сплачене,   вважається
вилученою, і відомство, що одержує, заявляє про це вилучення.
     (4) Якщо  відомство,  що  одержує,  після  встановлення  дати
міжнародного  подання  міжнародної  заявки  виявить у встановлений
строк,  що будь-яку з вимог,  перелічених у  підпунктах  (i)-(iii)
пункту (1) статті 11,  не було виконано на цю дату, згадана заявка
вважається вилученою,  і відомство,  що одержує,  заявляє  про  це
вилучення.

                            Стаття 15

                        Міжнародний пошук

     (1) За  кожною  міжнародною  заявкою  проводиться міжнародний
пошук.
     (2) Метою  міжнародного пошуку є виявлення відповідного рівня
техніки.
     (3) Міжнародний  пошук проводиться на основі формули винаходу
з належним урахуванням опису винаходу і креслень (якщо є такі).
     (4) Міжнародний пошуковий орган, згаданий у статті 16, прагне
виявити  відповідний  рівень   техніки   тією   мірою,   наскільки
дозволяють  його  можливості,  і в будь-якому випадку використовує
документацію, визначену Інструкцією.
     (5) (a)   Заявник,   який   подає   національну   заявку   до
національного відомства Договірної  держави  чи  до  національного
відомства,   що  діє  від  імені  такої  держави,  може,  якщо  це
дозволяється національним  законодавством  Договірної  держави,  і
відповідно до умов, визначених цим законодавством, просити, щоб за
його заявкою був проведений пошук, аналогічний міжнародному пошуку
("пошук міжнародного типу").
     (b) Національне відомство Договірної держави  чи  національне
відомство,   що  діє  від  імені  такої  держави,  може,  якщо  це
дозволяється  національним  законодавством   Договірної   держави,
піддати   будь-яку   національну   заявку,  що  подана  до  такого
відомства, пошуку міжнародного типу.
     (c) Пошук міжнародного типу проводиться Міжнародним пошуковим
органом,  згаданим у статті 16,  що був би компетентним  проводити
міжнародний  пошук,  якби  ця  національна заявка була міжнародною
заявкою і була б подана до відомства, згаданого в підпунктах (a) і
(b).  Якщо національна заявка складена мовою,  на якій Міжнародний
пошуковий  орган  не  має  можливості  розглядати  заявки,   пошук
міжнародного   типу   проводиться   за   підготовленим   заявником
перекладом на мову,  встановлену для міжнародних заявок і на  якій
даний Міжнародний пошуковий орган зобов'язався приймати міжнародні
заявки.  Національна заявка  і  переклад,  коли  він  вимагається,
представляються за формою, встановленою для міжнародних заявок.

                            Стаття 16

                   Міжнародний пошуковий орган

     (1) Міжнародний   пошук   проводиться  Міжнародним  пошуковим
органом,  яким може бути або національне відомство, або міжурядова
організація,  як,  наприклад,  Міжнародний  патентний інститут,  у
завдання якого входить підготовка звітів про документаційний пошук
про рівень техніки відносно винаходів, що заявляються.
     (2) Якщо  в  період  до   заснування   єдиного   Міжнародного
пошукового  органу  існує  декілька міжнародних пошукових органів,
кожне відомство,  що одержує,  зазначає відповідно до умов  угоди,
згаданої в пункті (3) (b),  Міжнародний пошуковий орган чи органи,
компетентні в  проведенні  пошуку  за  міжнародними  заявками,  що
подаються до цього відомства.
     (3) (a) Міжнародні пошукові органи  призначаються  Асамблеєю.
Міжнародним   пошуковим  органом  може  бути  призначено  будь-яке
національне  відомство  чи  будь-яка міжурядова  організація,  які
відповідають вимогам, передбаченим у підпункті (c).
     (b) Призначення здійснюється зі згоди національного відомства
чи міжурядової організації,  що призначаються таким Органом,  і за
умови укладення угоди,  що підлягає  затвердженню  Асамблеєю,  між
таким  відомством  чи  організацією  і  Міжнародним бюро.  В угоді
повинні  бути  визначені  права  та  обов'язки   сторін,   зокрема
формальне    зобов'язання    такого   відомства   чи   організації
застосовувати і дотримуватися всіх загальних  правил  міжнародного
пошуку.
     (c) Інструкція передбачає мінімум  вимог,  зокрема,  відносно
персоналу   і  документації,  яким  повинне  відповідати  будь-яке
відомство чи організація,  перш ніж вони можуть бути призначені, і
яким   вони   повинні   відповідати   протягом  всього  строку  їх
призначення.
     (d) Призначення  здійснюється  на певний строк,  що може бути
продовжений.
     (e) Перш  ніж  прийняти  рішення  про  призначення будь-якого
національного відомства чи міжурядової організації,  а  також  про
продовження  або  припинення  строку такого призначення,  Асамблея
заслуховує зацікавлене відомство чи організацію  і  дає  запит  на
пропозиції  Комітету  по  технічному співробітництву,  згаданого в
статті 56, після того, як цей Комітет буде створений.

                            Стаття 17

    Процедура, що застосовується Міжнародним пошуковим органом

     (1) Процедура,  що   застосовується   Міжнародним   пошуковим
органом,  визначається  положеннями цього Договору,  Інструкції та
угоди,  яку Міжнародне бюро укладає з цим  Органом  відповідно  до
цього Договору та Інструкції.
     (2) (a) Якщо Міжнародний пошуковий орган вважає, що:
     (i) міжнародна заявка стосується об'єкта,  за яким відповідно
до  Інструкції  Міжнародний  пошуковий   орган   не   зобов'язаний
проводити  міжнародний  пошук,  і  в  даному  випадку  він приймає
рішення не проводити такий пошук, чи
     (ii) опис   винаходу,   формула   винаходу  чи  креслення  не
задовольняють  встановленим  вимогам  настільки,   що   проведення
повноцінного  пошуку  є неможливим,  згаданий Орган зазначає такий
факт у декларації і повідомляє заявника  та  Міжнародне  бюро,  що
звіт про міжнародний пошук не буде підготовлений.
     (b) Якщо будь-яка  з  ситуацій,  згаданих  у  підпункті  (a),
виявлена  лише  у зв'язку з деякими пунктами формули,  то звіт про
міжнародний пошук містить  відповідне  зауваження  відносно  таких
пунктів,  в  той  час  як  по  інших пунктах формули згаданий звіт
готується відповідно до статті 18.
     (3) (a)   Якщо   Міжнародний   пошуковий   орган  вважає,  що
міжнародна заявка не задовольняє вимозі єдності  винаходу,  як  це
визначається   Інструкцією,   він   пропонує  заявникові  сплатити
додаткові  мита.  Міжнародний  пошуковий  орган  готує  звіт   про
міжнародний   пошук  за  тими  частинами  міжнародної  заявки,  що
стосуються  винаходу,  згаданого  першим  у   формулі   ("головний
винахід"), а також за умови сплати у встановлений строк необхідних
додаткових  зборів  за  тими  частинами  міжнародної  заявки,   що
стосуються винаходів, за які такі мита сплачені.
     (b) Національне законодавство  будь-якої  зазначеної  держави
може  передбачити,  що  у  разі,  коли  національне відомство цієї
держави вважає пропозицію Міжнародного пошукового органу,  згадану
у  підпункті  (a),  обгрунтованою  і  коли  заявник не сплатив усі
додаткові мита,  ті частини міжнародної заявки,  за якими пошук не
проводився,  вважаються  вилученими відносно їх дії в цій державі,
якщо  заявник  не  сплатить  спеціальне  мито   до   національного
відомства цієї держави.

                            Стаття 18

                    Звіт про міжнародний пошук

     (1) Звіт  про  міжнародний  пошук  складається у встановлений
строк і за встановленою формою.
     (2) Звіт  про міжнародний пошук відразу після його підготовки
направляється   Міжнародним   пошуковим   органом    заявнику    і
Міжнародному бюро.
     (3) Звіт про  міжнародний  пошук  чи  декларація,  згадана  в
статті   17   (2)   (a),   перекладаються   на  мову,  передбачену
Інструкцією.  Переклади виконуються або Міжнародним бюро,  або  за
його замовленням, але під його відповідальність.

                            Стаття 19

            Зміна формули винаходу в Міжнародному бюро

     (1) Після  одержання  звіту про міжнародний пошук заявник має
право один раз змінити формулу міжнародної заявки, подати зміни до
Міжнародного  бюро  у  встановлений строк.  Одночасно заявник може
подати  відповідно  до  Інструкції  коротке   пояснення   змін   і
зазначити,  як  вони  могли  б  відбитися  на  описі  винаходу  та
кресленнях.
     (2) Зміни  не  повинні  виходити за межі того,  що розкрито в
початковій міжнародній заявці.
     (3) Якщо   національне   законодавство  будь-якої  зазначеної
держави дозволяє,  щоб зміни виходили за межі того,  що розкрито у
початковій  міжнародній  заявці,  недотримання  пункту  (2) не має
наслідків у цій державі.

                            Стаття 20

             Розсилання матеріалів міжнародної заявки
                      до зазначених відомств

     (1) (a)  Міжнародна  заявка  разом  із звітом про міжнародний
пошук (включаючи будь-яке зауваження, згадане у статті 17 (2) (b))
або  декларацією,  згаданою  у статті 17 (2) (a),  розсилається до
кожного зазначеного відомства,  як передбачено  Інструкцією,  якщо
зазначене  відомство  не відмовляється від такого порядку повністю
чи частково.
     (b) Матеріали,   що   розсилаються,   містять   переклад  (як
встановлено) згаданого звіту чи декларації.
     (2) Якщо  формула  винаходу була змінена відповідно до статті
19  (1),  матеріали  повинні  містити  або  повний  текст  формули
винаходу як у початковому,  так і в зміненому вигляді,  або повний
текст  формули  винаходу  в  початковому  вигляді  із  зазначенням
внесених змін,  а також пояснення,  згадане у статті 19 (1),  якщо
таке мається.
     (3) На прохання зазначеного відомства чи заявника Міжнародний
пошуковий орган надсилає відомству чи заявнику відповідно,  як  це
передбачено   Інструкцією,  копії  документів,  на  які  робляться
посилання в звіті про міжнародний пошук.

                            Стаття 21

                      Міжнародна публікація

     (1) Міжнародне бюро здійснює публікацію міжнародних заявок.
     (2) (a) За винятком випадків,  передбачених у підпункті (b) і
в  статті  64  (3),  міжнародна  публікація   міжнародної   заявки
здійснюється  негайно по закінченні 18 місяців від дати пріоритету
цієї заявки.
     (b) Заявник  може  просити  Міжнародне бюро опублікувати його
міжнародну заявку в будь-який час до закінчення строку,  згаданого
в підпункті (a). Міжнародне бюро виконує це прохання відповідно до
Інструкції.
     (3) Звіт  про  міжнародний  пошук  чи  декларація,  згадана в
статті 17 (2) (a), публікуються як встановлено Інструкцією.
     (4) Мова   і  форма  міжнародної  публікації,  а  також  інші
подробиці визначаються Інструкцією.
     (5) Міжнародна  публікація  не здійснюється,  якщо міжнародна
заявка вилучається або вважається вилученою до того,  як завершена
технічна підготовка до її публікації.
     (6) Якщо міжнародна заявка містить вирази чи  креслення,  що,
на  погляд  Міжнародного  бюро,  суперечать  моралі чи суспільному
порядку,  чи якщо,  на  його  погляд,  міжнародна  заявка  містить
зневажливі   висловлювання,   як   вони   визначені   Інструкцією,
Міжнародне бюро має право при  публікації  опустити  такі  вирази,
креслення   або  висловлювання,  зазначивши  їх  місце,  кількість
опущених слів і креслень.  На запит Міжнародне бюро  надає  окремі
копії опущених частин тексту чи креслень.

                            Стаття 22

          Копія, переклад і мито для зазначених відомств

     (1) Заявник  подає  копію  міжнародної  заявки  (за  винятком
випадку,  коли розсилка вже здійснена згідно із статтею 20) та  її
переклад (як встановлено),  а також сплачує національне мито (якщо
таке передбачено)  в  кожне  зазначене  відомство  не  пізніше  20
місяців   від  дати  пріоритету.  Якщо  національне  законодавство
зазначеної держави вимагає згадування імені та інших  встановлених
відомостей  про винахідника,  проте допускає виконання цієї вимоги
після  подання  національної   заявки,   заявник   подає   згадані
відомості,  якщо  вони  були  відсутні  в заяві,  до національного
відомства цієї держави чи до національного відомства,  що діє  від
імені цієї держави, не пізніше 20 місяців від дати пріоритету.
     (2) У тих випадках, коли Міжнародний пошуковий орган зазначає
в декларації згідно зі статтею 17 (2) (a), що звіт про міжнародний
пошук не буде підготовлений,  строк для виконання дій,  згаданих у
пункті (1) цієї статті,  є таким самим, як це передбачено в пункті
(1).
     (3) Для  здійснення  дій,  згаданих  у  пунктах  (1)  чи (2),
будь-яке національне  законодавство  може  встановити  строки,  що
закінчуються пізніше, ніж передбачено цими пунктами.

                            Стаття 23

               Відстрочення національної процедури

     (1) Зазначені відомства не проводять процедуру за міжнародною
заявкою чи експертизу за цією заявкою до  закінчення  відповідного
строку, передбаченого в статті 22.
     (2) Незважаючи на положення пункту  (1),  будь-яке  зазначене
відомство  на  спеціальне  прохання  заявника може в будь-який час
вести процедуру за міжнародною  заявкою  або  експертизу  за  цією
заявкою.

                            Стаття 24

            Можливе припинення дії міжнародної заявки
                      в зазначених державах

     (1) З урахуванням положень статті  25,  що  застосовуються  у
випадках,  визначених підпунктом (ii) цієї статті, дія міжнародної
заявки,  передбачена статтею  11  (3),  припиняється  в  будь-якій
зазначеній  державі  з тими самими наслідками,  що і при вилученні
будь-якої національної заявки в цій державі, якщо:
     (i) заявник  вилучає  свою міжнародну заявку чи вказівку цієї
держави;
     (ii) міжнародна  заявка вважається вилученою в силу статей 12
(3),  14 (1) (b),  14 (3) (a) або 14 (4)  чи  якщо  вказівка  цієї
держави вважається вилученою в силу статті 14 (3) (b);
     (iii) заявник   не   виконає   у   відповідний   строк   дій,
передбачених статтею 22.
     (2) Незважаючи на положення пункту  (1),  будь-яке  зазначене
відомство   може  зберегти  дію  міжнародної  заявки,  передбачену
статтею 11 (3),  навіть у тому випадку,  коли це не вимагається  в
силу статті 25 (2).

                            Стаття 25

             Перегляд рішень зазначеними відомствами

     (1) (a)  Якщо відомство,  що одержує,  відмовилося встановити
дату  міжнародного  подання  чи  заявило,  що  міжнародна   заявка
вважається  вилученою,  чи  якщо  Міжнародне бюро встановило факт,
передбачений статтею 12 (3),  Міжнародне бюро на прохання заявника
негайно висилає копії будь-якого документа справи до будь-якого із
зазначених відомств, названих заявником.
     (b) Якщо   відомство,   що   одержує,  заявило,  що  вказівка
будь-якої  з  держав  вважається  вилученою,  Міжнародне  бюро  на
прохання  заявника  негайно  висилає  копію  будь-якого  документа
справи національному відомству такої держави.
     (c) Прохання,  згадане в підпунктах (a) чи (b),  повинно бути
представлене у встановлений строк.
     (2) (a)  З урахуванням положень підпункту (b) кожне зазначене
відомство  вирішує,  за  умови   сплати   національного   мита   у
встановлений   строк   (якщо   таке   передбачено)   і  подання  у
встановлений строк відповідного  перекладу  (як  встановлено),  чи
обгрунтована  відмова,  заява  або  встановлення факту,  згадані в
пункті (1), у світлі положень цього Договору і Інструкції, та якщо
воно  дійде  висновку,  що  така  відмова  чи  заява є результатом
помилки  чи  упущення  з  боку  відомства,  що  одержує,  або   що
встановлення  факту  є  результатом  помилки  чи  упущення  з боку
Міжнародного бюро, зазначене відомство розглядає міжнародну заявку
щодо дії в даній державі так,  як начебто така помилка чи упущення
не мали місця.
     (b) Якщо  реєстраційний  екземпляр  надійшов  до Міжнародного
бюро по закінченні строку, передбаченого статтею 12 (3), з причини
якої-небудь   помилки  чи  упущення  з  боку  заявника,  положення
підпункту (a) застосовуються тільки при наявності умов, згаданих у
статті 48 (2).

                            Стаття 26

       Можливість внесення виправлень до міжнародної заявки
                     у зазначених відомствах

     Зазначені відомства не можуть відхилити міжнародну заявку  на
тій  підставі,  що  вона  не  відповідає вимогам цього Договору та
Інструкції,  без надання  заявнику  можливості  виправити  згадану
заявку  тією мірою і відповідно до тієї процедури,  що передбачена
національним законодавством для таких самих або подібних  ситуацій
відносно національних заявок.

                            Стаття 27

                Вимоги національного законодавства

     (1) Національні  законодавства  не  можуть  подавати  інші чи
додаткові вимоги до форми чи змісту міжнародної заявки,  крім тих,
що передбачені цим Договором та Інструкцією.
     (2) Положення пункту (1) не розповсюджуються на статтю 7  (2)
і  не перешкоджають національному законодавству вимагати як тільки
розгляд міжнародної заявки почався у зазначеному відомстві:
     (i) згадування    імені    посадової   особи,   уповноваженої
представляти заявника, який є юридичною особою;
     (ii) подання документів, що не є частиною міжнародної заявки,
є доказом тверджень чи заяв,  наведених у  цій  заявці,  включаючи
підтвердження міжнародної заявки підписом заявника в тих випадках,
коли ця заявка при її поданні була підписана його представником чи
агентом.
     (3) Якщо заявник в будь-якій зазначеній державі не має права,
згідно   з  національним  законодавством  цієї  держави,  подавати
національну заявку,  бо він не є винахідником, зазначене відомство
може відхилити міжнародну заявку.
     (4) Якщо національне законодавство містить вимоги до форми  і
змісту  національних  заявок,  що  з  точки зору заявників є більш
сприятливим,  ніж вимоги до міжнародних  заявок,  передбачені  цим
Договором та Інструкцією,  національне відомство, суди та будь-які
інші компетентні органи такої  зазначеної  країни  чи  органи,  що
діють  від  його  імені,  можуть  застосовувати  перші  вимоги  до
міжнародних заявок замість останніх,  за  винятком  тих  випадків,
коли&nb