З А К О Н  У К Р А Ї Н И

          Про охорону прав на винаходи і корисні моделі


   ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 7, ст. 32 )

   ( Вводиться в дію з 01.07.94 згідно з Постановою ВР
     N 3769-XII ( 3769-12 ) від 23.12.93, ВВР, 1994, N 7, ст. 33 )

   ( Роз'яснення: цей Закон застосовується до правовідносин,
     що  виникли   після  введення  його  в  дію  згідно  з
     Постановою ВР N 3769-XII ( 3769-12 ) від 23.12.93 )


( В редакції Закону
  N 1771-III ( 1771-14 ) від 01.06.2000, ВВР, 2000, N 37, ст.307 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
  N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 8, ст. 37
  N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114
  N   34-IV  (   34-15 ) від 04.07.2002, ВВР, 2002, N 35, ст.256
  N  762-IV  (  762-15 ) від 15.05.2003
  N  850-IV  (  850-15 ) від 22.05.2003 )
         


                             Розділ I
                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термінів

     У цьому  Законі  наведені  нижче  терміни вживаються у такому
значенні:

     Установа  -  центральний  орган  виконавчої  влади  з  питань
правової  охорони інтелектуальної власності; ( Абзац другий статті
1 в редакції Закону N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000 )

     Апеляційна палата  - колегіальний орган Установи для розгляду
заперечень проти рішень Установи  щодо  набуття  прав  на  об'єкти
інтелектуальної  власності  та  інших  питань,  віднесених  до  її
компетенції  цим  Законом;  ( Абзац  третій  статті  1 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     винахід  (корисна    модель)    результат     інтелектуальної
діяльності  людини в будь-якій сфері технології; ( Абзац четвертий
статті 1 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     ( Абзац п'ятий статті 1 виключено на підставі Закону N 850-IV
( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     секретний винахід  (секретна  корисна   модель)   -   винахід
(корисна  модель),  що містить інформацію,  віднесену до державної
таємниці;

     службовий винахід  (корисна  модель)   -   винахід   (корисна
модель), створений працівником:

     у зв'язку  з  виконанням  службових  обов'язків чи дорученням
роботодавця  за  умови,  що  трудовим  договором  (контрактом)  не
передбачене інше;

     з використанням    досвіду,    виробничих   знань,   секретів
виробництва і обладнання роботодавця;

     службові обов'язки  -  зафіксовані   в   трудових   договорах
(контрактах),   посадових   інструкціях   функціональні  обов'язки
працівника,  що передбачають виконання робіт,  які можуть привести
до створення винаходу (корисної моделі);

     доручення роботодавця - видане працівникові у письмовій формі
завдання,  яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності
підприємства   або  діяльності  роботодавця  і  може  привести  до
створення винаходу (корисної моделі);

     роботодавець - особа,  яка  найняла  працівника  за  трудовим
договором (контрактом);

     винахідник -  людина,  інтелектуальною,  творчою   діяльністю
якої створено винахід (корисну модель); ( Абзац тринадцятий статті
1 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     патент (патент на винахід,  деклараційний патент на  винахід,
деклараційний  патент  на  корисну  модель,  патент (деклараційний
патент) на секретний винахід,  деклараційний  патент  на  секретну
корисну  модель)  -  охоронний  документ,  що засвідчує пріоритет,
авторство і право власності на винахід (корисну модель);

     патент на  винахід  -  різновид  патенту,  що  видається   за
результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід;

     деклараційний патент   на  винахід  -  різновид  патенту,  що
видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід;
( Абзац  шістнадцятий  статті  1  із  змінами, внесеними згідно із
Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     деклараційний патент на корисну модель - різновид патенту, що
видається за результатами формальної експертизи заявки на  корисну
модель;

     патент (деклараційний патент) на секретний винахід - різновид
патенту,  що  видається  на  винахід,  віднесений   до   державної
таємниці;

     деклараційний патент  на  секретну  корисну модель - різновид
патенту,  що видається на корисну модель,  віднесену до  державної
таємниці;

     кваліфікаційна експертиза  (експертиза по суті) - експертиза,
що  встановлює  відповідність  винаходу  умовам   патентоздатності
(новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності);

     ( Абзац двадцять перший статті 1 виключено на підставі Закону
N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     ( Абзац двадцять другий статті 1 виключено на підставі Закону
N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     формальна експертиза  (експертиза  за формальними ознаками) -
експертиза,  у ході якої встановлюється належність  зазначеного  у
заявці  об'єкта  до  переліку  об'єктів,  які  можуть бути визнані
винаходами (корисними моделями),  і  відповідність  заявки  та  її
оформлення встановленим вимогам;

     ліцензія - дозвіл власника патенту (ліцензіара), що видається
іншій  особі  (ліцензіату),  на  використання  винаходу  (корисної
моделі) на певних умовах;

     особа - фізична або юридична особа;

     заявка  -  сукупність   документів,   необхідних  для  видачі
Установою  патенту;  ( Абзац  двадцять шостий статті 1 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     заявник  - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в
іншому  встановленому  законом  порядку;  ( Абзац двадцять  сьомий
статті  1  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N  850-IV
( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки;

     дата  пріоритету  -  дата  подання  заявки  до Установи чи до
відповідного  органу  держави  -  учасниці Паризької конвенції про
охорону промислової власності, за якою заявлено пріоритет; ( Абзац
двадцять дев'ятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     міжнародна заявка  -  заявка,  подана  згідно з Договором про
патентну кооперацію;

     Реєстр - Державний реєстр патентів і  деклараційних  патентів
України  на  винаходи,  Державний  реєстр  деклараційних  патентів
України  на  корисні   моделі,   Державний   реєстр   патентів   і
деклараційних  патентів  України  на секретні винаходи,  Державний
реєстр деклараційних патентів України на секретні корисні моделі;

     заклад  експертизи - уповноважений Установою державний заклад
(підприємство,  організація)  для розгляду і проведення експертизи
заявок;  ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 2188-III
( 2188-14 ) від 21.12.2000 )

     державна система правової охорони інтелектуальної власності -
Установа   і   сукупність    експертних,    наукових,    освітніх,
інформаційних   та   інших   відповідної  спеціалізації  державних
закладів,  що  входять  до  сфери  управління Установи. ( Статтю 1
доповнено  абзацом  згідно  із  Законом N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000 )

     Стаття 2. Законодавство України про охорону прав на
               винаходи (корисні моделі)

     Законодавство України  про  охорону прав на винаходи (корисні
моделі)  базується  на  Конституції  України  (  254к/96-ВР  )   і
складається із  цього  Закону,  законів  України  "Про  власність"
( 697-12  ),  "Про  державну  таємницю"  (  3855-12  )  та   інших
нормативно-правових актів.

     Стаття 3. Повноваження Установи у сфері охорони прав на
               винаходи (корисні моделі)

     1.  Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері
охорони прав на винаходи і корисні моделі, для чого:

     організовує приймання   заявок,   проведення  їх  експертизи,
приймає рішення щодо них;

     видає патенти на винаходи і  корисні  моделі,  забезпечує  їх
державну реєстрацію;

     забезпечує опублікування  офіційних відомостей про винаходи і
корисні моделі;

     здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової  охорони
інтелектуальної  власності і представляє інтереси України з питань
охорони  прав  на  винаходи  і  корисні   моделі   в   міжнародних
організаціях відповідно до чинного законодавства;

     приймає в  установленому  порядку  нормативно-правові  акти у
межах своїх повноважень;

     організовує інформаційну  та  видавничу  діяльність  у  сфері
правової охорони інтелектуальної власності;

     організовує науково-дослідні     роботи    з    удосконалення
законодавства та організації діяльності у сфері  правової  охорони
інтелектуальної власності;

     організовує роботу   щодо   перепідготовки  кадрів  державної
системи правової охорони інтелектуальної власності;

     доручає закладам,  що входять до державної  системи  правової
охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації,
виконувати окремі завдання,  що визначені цим Законом,  Положенням
про Установу,  іншими нормативно-правовими актами у сфері правової
охорони інтелектуальної власності;

     виконує інші  функції  відповідно  до  Положення   про   неї,
затвердженого в установленому порядку.
(  Частина перша статті 3 в редакції Закону N 2188-III ( 2188-14 )
від 21.12.2000 )

     (  Частину  другу  статті  3  виключено  на  підставі  Закону
N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000 )

     2. Фінансування  діяльності  Установи  провадиться за рахунок
коштів Державного бюджету України.

     Стаття 4. Міжнародні договори

     Якщо міжнародним  договором України встановлено інші правила,
ніж  ті,  що  передбачені  законодавством  України  про   винаходи
(корисні моделі), то застосовуються правила міжнародного договору,
згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

     Стаття 5. Права іноземних осіб та осіб без громадянства

     1. Іноземні особи та особи без  громадянства  мають  рівні  з
особами  України  права,  передбачені  цим Законом,  відповідно до
міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України.

     2. Іноземні особи та особи без громадянства,  які  проживають
чи   мають   постійне  місцезнаходження  поза  межами  України,  у
відносинах з Установою реалізують свої права через представників у
справах    інтелектуальної    власності   (патентних   повірених),
зареєстрованих відповідно до закону.

                            Розділ II
           ПРАВОВА ОХОРОНА ВИНАХОДІВ (КОРИСНИХ МОДЕЛЕЙ)

     Стаття 6. Умови надання правової охорони

     1. Правова  охорона  надається винаходу (корисній моделі), що
не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та
відповідає  умовам  патентоздатності.  ( Частина перша статті 6 із
змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N  850-IV ( 850-15 ) від
22.05.2003 )

     2. Об'єктом  винаходу  (корисної  моделі),   правова  охорона
якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути:

     продукт (пристрій,  речовина,  штам мікроорганізму,  культура
клітин рослини і тварини тощо);

     процес (спосіб),  а також нове застосування відомого продукту
чи процесу.
( Частина друга статті 6 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 ) від
22.05.2003 )

     3. Правова охорона згідно з цим  Законом  не  поширюється  на
такі об'єкти технології:

     сорти рослин і породи тварин;

     біологічні в  своїй  основі  процеси  відтворення  рослин  та
тварин,  що не відносяться до  небіологічних  та  мікробіологічних
процесів;

     топографії інтегральних мікросхем;

     результати художнього конструювання.
( Частина третя статті 6 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 ) від
22.05.2003 )

     4. Пріоритет,  авторство  і  право   власності   на   винахід
засвідчуються патентом (деклараційним патентом).

     Пріоритет, авторство  і  право  власності  на  корисну модель
засвідчуються деклараційним патентом.

     Строк дії патенту України на винахід становить 20  років  від
дати подання заявки до Установи.

     Строк дії деклараційного патенту на винахід становить 6 років
від дати подання заявки до Установи.

     Строк дії патенту на винахід,  об'єктом  якого  є  лікарський
засіб,   засіб   захисту   тварин,   засіб  захисту  рослин  тощо,
використання якого  потребує  дозволу  відповідного  компетентного
органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту
на строк,  що дорівнює періоду між датою подання заявки  та  датою
одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. За подання
клопотання  сплачується  збір.  ( Абзац  п'ятий  частини четвертої
статті  6  із  змінами,  внесеними   згідно  із  Законом  N 850-IV
( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     Порядок подання  клопотання та продовження строку дії патенту
у цьому випадку визначається Установою.

     Строк дії деклараційного патенту на корисну модель  становить
10 років від дати подання заявки до Установи.

     Строк дії   патенту  (деклараційного  патенту)  на  секретний
винахід  і  деклараційного  патенту  на  секретну  корисну  модель
дорівнює строку засекречування винаходу (корисної моделі),  але не
може бути довшим від визначеного за цим Законом строку дії охорони
винаходу (корисної моделі).

     Дія патенту  припиняється  достроково  за умов,  викладених у
статті 32 цього Закону.

     5. Обсяг  правової  охорони,   що   надається,   визначається
формулою  винаходу  (корисної моделі).  Тлумачення формули повинно
здійснюватися  в  межах  опису  винаходу  (корисної   моделі)   та
відповідних креслень.

     6. Дія  патенту (деклараційного патенту),  виданого на спосіб
одержання  продукту,  поширюється  і  на  продукт,   безпосередньо
одержаний цим способом.

     Стаття 7. Умови патентоздатності винаходу, корисної моделі

     1. Винахід  відповідає  умовам  патентоздатності,  якщо він є
новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

     2. Корисна модель відповідає  умовам  патентоздатності,  якщо
вона є новою і промислово придатною.

     3. Винахід  (корисна модель) визнається новим,  якщо він не є
частиною рівня техніки.  Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для
визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

     4. Рівень   техніки   включає   всі   відомості,   які  стали
загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або,
якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

     5. Рівень  техніки  включає  також  зміст будь-якої заявки на
видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки,  в якій
зазначена  Україна)  у тій редакції,  в якій цю заявку було подано
спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет,
то  дата  пріоритету)  передує  тій даті,  яка зазначена у частині
четвертій цієї статті,  і що вона була опублікована на цю дату  чи
після цієї дати.

     6. На  визнання  винаходу (корисної моделі) патентоздатним не
впливає розкриття інформації про нього  винахідником  або  особою,
яка   одержала   від  винахідника  прямо  чи  опосередковано  таку
інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Установи
або,  якщо  заявлено пріоритет,  до дати її пріоритету.  При цьому
обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається  на
особу, заінтересовану у застосуванні цієї частини.

     7. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не
є очевидним,  тобто не випливає явно із рівня техніки.  При оцінці
винахідницького  рівня  зміст заявок,  зазначених у частині п'ятій
цієї статті, до уваги не береться.

     8. Винахід (корисна модель) визнається промислово  придатним,
якщо  його може бути використано у промисловості або в іншій сфері
діяльності.

                            Розділ III
                    ПРАВО НА ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ

     Стаття 8. Право винахідника

     1. Право  на  одержання патенту має винахідник,  якщо інше не
передбачено цим Законом.

     2. Винахідники,  які  спільно   створили   винахід   (корисну
модель),  мають однакові права на одержання патенту,  якщо інше не
передбачено угодою між ними.

     3. У разі  перегляду  умов  угоди  щодо  складу  винахідників
Установа  за  спільним  клопотанням  осіб,  зазначених у заявці як
винахідники,  а також осіб, що є винахідниками, але не зазначені у
заявці  як винахідники,  вносить зміни до відповідних документів у
порядку, що встановлюється Установою.

     4. Не визнаються винахідниками фізичні особи,  які не  внесли
особистого творчого внеску у створення винаходу (корисної моделі),
а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну
чи  матеріальну  допомогу  при  його  створенні і (або) оформленні
заявки.

     5. Винахіднику належить право авторства,  яке  є  невід'ємним
особистим правом і охороняється безстроково.

     Винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним
винаходу (корисній моделі).

     Стаття 9. Право роботодавця

     1. Право на одержання патенту на службовий  винахід  (корисну
модель) має роботодавець винахідника.

     2. Винахідник  подає  роботодавцю  письмове  повідомлення про
створений ним службовий винахід  (корисну  модель)  з  описом,  що
розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно.

     3. Роботодавець  повинен  протягом  чотирьох місяців від дати
одержання від винахідника повідомлення подати до  Установи  заявку
на  одержання  патенту  чи  передати право на його одержання іншій
особі або прийняти  рішення  про  збереження  службового  винаходу
(корисної  моделі)  як  конфіденційної інформації.  У цей же строк
роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо
розміру  та  умови  виплати йому (його правонаступнику) винагороди
відповідно до економічної цінності винаходу  (корисної  моделі)  і
(або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

     4. Якщо  роботодавець  не виконає зазначених у частині третій
цієї статті вимог у встановлений  строк,  то  право  на  одержання
патенту  на  службовий  винахід  (корисну  модель)  переходить  до
винахідника  або  його  правонаступника.  У   цьому   випадку   за
роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії.

     5. Строк  збереження  роботодавцем  чи  його правонаступником
службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації
у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років.
У протилежному випадку право на  одержання  патенту  на  службовий
винахід   (корисну  модель)  переходить  до  винахідника  чи  його
правонаступника.

     6. Спори щодо умов одержання винахідником службового винаходу
(корисної  моделі) винагороди та її розміру вирішуються у судовому
порядку.

     Стаття 10. Право правонаступника

     Право на  одержання  патенту  має  відповідно  правонаступник
винахідника або роботодавця.

     Стаття 11. Право першого заявника

     Якщо винахід   (корисну  модель)  створено  двома  чи  більше
винахідниками незалежно один від одного,  то  право  на  одержання
патенту  (деклараційного патенту) на цей винахід чи деклараційного
патенту на корисну модель  належить  заявнику,  заявка  якого  має
більш ранню дату подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет,
більш ранню дату  пріоритету,  за  умови,  що  вказана  заявка  не
вважається  відкликаною,  не  відкликана  або  за якою не прийнято
рішення про відмову у видачі патенту.

                            Розділ IV
                    ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ

     Стаття 12. Заявка

     1. Особа,  яка бажає одержати патент (деклараційний патент) і
має на це право, подає до Установи заявку.

     2. За дорученням  заявника  заявку  може  бути  подано  через
представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену
особу.

     3. Віднесення  інформації,  яка  міститься   у   заявці,   до
державної  таємниці  здійснюється  згідно  із Законом України "Про
державну таємницю" (  3855-12  )  та  прийнятими  на  його  основі
нормативними актами.

     Якщо винахід   (корисну   модель)  створено  з  використанням
інформації,  зареєстрованої  у  Зводі  відомостей,  що  становлять
державну таємницю України,  чи цей винахід (корисна модель) згідно
із Законом України "Про державну таємницю" може бути віднесений до
державної   таємниці,   то  заявка  подається  до  Установи  через
режимно-секретний  орган  заявника  чи  через  компетентний  орган
місцевої   державної  адміністрації  за  місцем  знаходження  (для
юридичних осіб) або місцем  проживання  (для  фізичних  осіб).  До
заявки  додається  пропозиція  заявника  щодо  віднесення винаходу
(корисної моделі) до державної таємниці з посиланням на відповідні
положення Закону України "Про державну таємницю".

     4. Заявка  на  винахід  повинна  стосуватися одного або групи
винаходів,  пов'язаних  єдиним  винахідницьким   задумом   (вимога
єдиності винаходу).

     Заявка на  корисну модель повинна стосуватися однієї корисної
моделі (вимога єдиності корисної моделі).

     5. Заявка складається українською мовою і повинна містити:

     заяву про видачу патенту на винахід чи деклараційного патенту
на  винахід (корисну модель); ( Абзац другий частини п'ятої статті
12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від
22.05.2003 )

     опис винаходу (корисної моделі);

     формулу винаходу (корисної моделі);

     креслення (якщо на них є посилання в описі);

     реферат.

     6. У  заяві  про  видачу  патенту  (деклараційного   патенту)
необхідно вказати заявника (заявників) і його (їх) адресу, а також
винахідника (винахідників).

     Винахідник має право  вимагати,  щоб  його  не  згадували  як
винахідника   даного   винаходу   (корисної  моделі)  в  будь-якій
публікації Установи, зокрема у відомостях про заявку чи патент.

     7. Опис винаходу  (корисної  моделі)  повинен  викладатися  у
визначеному  порядку  і розкривати суть винаходу (корисної моделі)
настільки ясно  і  повно,  щоб  його  зміг  здійснити  фахівець  у
зазначеній галузі.

     8. Формула  винаходу  (корисної моделі) повинна виражати його
суть, базуватися на описі і викладатися у визначеному порядку ясно
і стисло.

     9. Реферат  складається лише для інформаційних цілей.  Він не
може братися до  уваги  з  іншою  метою,  зокрема  для  тлумачення
формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки.

     10. Інші  вимоги  до документів заявки визначаються Установою
відповідно до цього Закону.

     11. За подання заявки сплачується збір.  Документ про  сплату
збору  повинен  надійти  до  Установи разом з заявкою або протягом
двох  місяців  після дати подання заявки. Цей строк продовжується,
але  не  більше  ніж  на  шість  місяців, якщо до його спливу буде
подано  відповідне  клопотання  та  сплачено збір за його подання.
( Абзац перший частини одинадцятої статті 12 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     ( Абзац  другий  частини  одинадцятої  статті 12 виключено на
підставі Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     Стаття 13. Дата подання заявки

     1. Датою  подання   заявки   є   дата   одержання   Установою
матеріалів, що містять принаймні:

     заяву у  довільній  формі  про видачу патенту (деклараційного
патенту), викладену українською мовою;

     відомості про заявника та його адресу,  викладені українською
мовою;

     матеріал, що   справляє  враження  опису  винаходу  (корисної
моделі),  викладений українською або  іншою  мовою.  В  останньому
випадку   для   збереження  дати  подання  заявки  переклад  цього
матеріалу українською мовою повинен надійти до  Установи  протягом
двох місяців від дати подання заявки.

     2. Дата  подання  заявки  встановлюється  згідно  з частинами
десятою, одинадцятою та дванадцятою статті 16 цього Закону.
( Стаття 13 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     Стаття 14. Міжнародна заявка

     1. Порядок одержання патенту на підставі міжнародної заявки є
таким самим, як порядок одержання патенту на підставі національної
заявки,  за винятками,  що  випливають  з  Договору  про  патентну
кооперацію.

     2. Експертиза   міжнародної   заявки   проводиться  за  умови
одержання закладом експертизи до спливу  31  місяця  від  її  дати
пріоритету  поданих  заявником  перекладу  цієї заявки українською
мовою та документа про сплату збору за подання заявки.  Цей  строк
продовжується,  але не більше ніж на 2 місяці, якщо до його спливу
буде  подано  відповідне  клопотання  та  сплачено  збір  за  його
подання.

     З одержанням   у  встановлений  строк  зазначених  документів
заявнику  надсилається  повідомлення  про  прийняття   міжнародної
заявки на експертизу.

     3. У  разі  невиконання  вимог частини другої цієї статті дія
міжнародної заявки в Україні вважається припиненою.  Якщо  заявник
виконав  принаймні  одну з цих вимог,  то про таке припинення йому
надсилається повідомлення.

     4. За клопотанням заявника дію міжнародної заявки  в  Україні
може  бути  поновлено,  якщо  вимоги частини другої цієї статті не
були виконані з поважних причин. За подання клопотання сплачується
збір.

     Таке клопотання  може бути подано протягом 2 місяців від дати
припинення обставин,  що стали причиною недотримання встановленого
частиною  другою  цієї статті строку в 31 місяць,  або протягом 12
місяців від його спливу,  залежно від  того,  який  з  них  настає
першим.  При цьому на дату подання клопотання заявник має виконати
всі дії щодо  заявки,  передбачені  цим  Законом,  які  мали  бути
виконаними на цю дату.

     5. Якщо  на дату одержання закладом експертизи клопотання про
поновлення  дії  міжнародної  заявки  в  Україні  вимоги   частини
четвертої   цієї   статті   не   виконані,  заявнику  надсилається
повідомлення про можливість відмови у задоволенні клопотання.

     Якщо протягом 2 місяців від дати  одержання  заявником  цього
повідомлення невідповідність вимогам частини четвертої цієї статті
не буде усунуто,  заявнику надсилається повідомлення про відмову у
задоволенні клопотання.

     6. Установа  публікує  в своєму офіційному бюлетені визначені
нею  відомості  про  міжнародну  заявку,  прийняту  на  експертизу
міжнародну заявку.
( Стаття 14 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     Стаття 15. Пріоритет

     1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий
же винахід (корисну модель) протягом 12 місяців від  дати  подання
попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави -
учасниці  Паризької  конвенції  про охорону промислової власності,
якщо  на  попередню  заявку не заявлено пріоритет. ( Частина перша
статті  15  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N 850-IV
( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     2. Заявник,   який   бажає  скористатися  правом  пріоритету,
протягом трьох місяців від дати подання заявки до  Установи  подає
заяву   про  пріоритет  з  посиланням  на  дату  подання  і  номер
попередньої заявки та її копію,  якщо  ця  заявка  була  подана  в
іноземній  державі  -  учасниці  Паризької  конвенції  про охорону
промислової  власності ( 995_123 ). У межах цього строку зазначені
матеріали   можуть   бути   змінені.   Якщо  ці  матеріали  подано
несвоєчасно,  право  на пріоритет заявки вважається втраченим, про
що  заявнику  надсилається  повідомлення.  ( Абзац  перший частини
другої  статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV
( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     Строки, зазначені  в  частинах  першій  і другій цієї статті,
пропущені заявником через  непередбачені  і  незалежні  від  нього
обставини,  можуть  бути  продовжені на 2 місяці з дати закінчення
зазначеного строку за умови  сплати  відповідного  збору.  Порядок
продовження таких строків встановлюється Установою.

     За необхідності  Установа  може зажадати переклад попередньої
заявки українською мовою.  Переклад повинен  надійти  до  Установи
протягом  2  місяців від дати одержання заявником запиту Установи.
Якщо переклад не надійде у зазначений строк, то право на пріоритет
заявки   вважається   втраченим,   про  що  заявнику  надсилається
повідомлення.

     Строк надходження  перекладу  попередньої  заявки  може  бути
продовжений  до  6  місяців  від  дати  одержання заявником запиту
Установи. За продовження строку сплачується збір.

     3. Щодо заявки в цілому чи окремого пункту  формули  винаходу
(корисної  моделі) може бути заявлено пріоритет кількох попередніх
заявок. При цьому строки, початковою датою яких є дата пріоритету,
обчислюються від найбільш ранньої дати пріоритету.

     4. Пріоритет поширюється лише на ті ознаки винаходу (корисної
моделі),  які  зазначені  в  попередній  заявці,  пріоритет   якої
заявлено.

     5. Якщо  деякі  ознаки  винаходу (корисної моделі) відсутні у
формулі винаходу (корисної  моделі),  що  викладена  у  попередній
заявці,  то  для  надання права пріоритету достатньо,  щоб в описі
попередньої заявки були точно вказані ці ознаки.

     6. Якщо за попередньою  заявкою  діловодство  в  Установі  не
завершено, то з надходженням заяви про пріоритет згідно з частиною
другою цієї  статті  попередня  заявка  вважається  відкликаною  в
частині, на яку заявлено пріоритет.

     7. Пріоритет заявки,  що виділена з попередньої на пропозицію
Установи або за ініціативою  заявника  до  прийняття  рішення  про
видачу  патенту (деклараційного патенту) або рішення про відмову у
його видачі (виділена заявка),  встановлюється за датою подання до
Установи  попередньої  заявки,  з якої її виділено,  або,  якщо за
попередньою  заявкою  заявлено  пріоритет,  -   за   датою   цього
пріоритету  за  умови,  що  суть  винаходу за виділеною заявкою не
виходить за межі змісту попередньої заявки на дату її подання.

     8.  Пріоритет   винаходу   (корисної   моделі)   може    бути
встановлено  за  датою  одержання  закладом  експертизи додаткових
матеріалів,  оформлених відповідно до  частини  сьомої  статті  16
цього Закону як самостійна заявка,  якщо ця заявка подана протягом
трьох місяців від дати одержання заявником повідомлення про те, що
зазначені  матеріали  не  беруться  до  уваги  під  час експертизи
заявки,  до  якої вони були додані. ( Статтю 15 доповнено частиною
восьмою згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )


     Стаття 16. Експертиза заявки

     1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи,
складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за
заявкою   стосовно   патенту   на   винахід  (секретний  винахід),
кваліфікаційної  експертизи  і  проводиться  закладом   експертизи
відповідно до цього Закону та правил,  встановлених на його основі
Установою.

     2. Заклад  експертизи   здійснює   інформаційну   діяльність,
необхідну   для   проведення   експертизи   заявок,  і  є  центром
міжнародного  обміну  виданнями  відповідно   до   Конвенції   про
міжнародний   обмін  виданнями ( 995_172 ),   прийнятої  3  грудня
1958 року Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй  з
питань освіти, науки і культури.

     3. Кінцеві  результати  експертизи  заявки,  що не вважається
відкликаною або не  відкликана,  відображаються  в  обгрунтованому
висновку   експертизи   за  заявкою,  що  набирає  чинності  після
затвердження його Установою.  На підставі такого висновку Установа
приймає  рішення  про  видачу  патенту  або  про  відмову у видачі
патенту. Рішення Установи надсилається заявнику.

     Заявник має право протягом  місяця  від  дати  одержання  ним
рішення  Установи  затребувати копії матеріалів,  що протиставлені
заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця.

     4. Заявник має право з власної ініціативи  чи  на  запрошення
закладу  експертизи  особисто  або  через свого представника брати
участь у встановленому Установою порядку  в  розгляді  питань,  що
виникли під час проведення експертизи.

     5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та
зміни свого  імені  (найменування)  і  своєї  адреси,  адреси  для
листування, імені та адреси свого представника.

     Заявник може  вносити  до  заявки зміни,  пов'язані зі зміною
особи  заявника,  за  умови  згоди  зазначених  у   заявці   інших
заявників.  Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також
особа, яка бажає стати заявником.

     Ці виправлення та  зміни  враховуються,  якщо  вони  одержані
закладом  експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату
державного мита за видачу патенту.

     При публікації відомостей про заявку  на  видачу  патенту  на
винахід  зазначені  виправлення  та зміни враховуються,  якщо вони
надійшли до закладу експертизи за 6 місяців до дати публікації.

     За подання заяви про виправлення  помилки  або  про  внесення
будь-якої  із  зазначених  змін  сплачується  збір,  за умови,  що
помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні
від подавця заяви обставини.

     6. Заклад  експертизи  може  вимагати  від  заявника  надання
додаткових  матеріалів,  якщо  без   них   проведення   експертизи
неможливе,   або   у  разі  виникнення  обгрунтованих  сумнівів  у
достовірності будь-яких відомостей чи елементів,  що  містяться  в
матеріалах заявки.

    Заявник  має  право протягом місяця від дати  одержання  ним
повідомлення  чи  висновку  закладу експертизи  із  вимогою  про
надання  додаткових  матеріалів  затребувати  від  нього   копії
матеріалів, що протиставлені заявці.

     Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох
місяців  від  дати  одержання ним повідомлення чи висновку закладу
експертизи або копій матеріалів,  що протиставлені  заявці.  Строк
подання додаткових матеріалів продовжується,  але не більше ніж на
шість  місяців,  якщо  до  його  спливу  буде  подано   відповідне
клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений
з поважних причин,  поновлюється,  якщо протягом шести місяців від
його  спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за
його подання.  Якщо  заявник  не  подасть  додаткові  матеріали  у
встановлений строк,  то заявка вважається відкликаною, про що йому
надсилається повідомлення.

     7. Якщо заявником подано додаткові матеріали,  то  в  процесі
експертизи  з'ясовується,  чи не виходять вони за межі розкритої у
поданій заявці суті винаходу (корисної моделі).

     Додаткові матеріали виходять  за  межі  розкритої  у  поданій
заявці суті винаходу (корисної моделі),  якщо вони містять ознаки,
які необхідно включити до формули винаходу (корисної моделі).

     Додаткові матеріали в частині,  що виходить за межі розкритої
у  поданій заявці суті винаходу (корисної моделі),  не беруться до
уваги під час експертизи заявки і  можуть  бути,  після  одержання
відповідного повідомлення закладу експертизи,  оформлені заявником
як самостійна заявка.

     8. Під час проведення попередньої експертизи заявка,  яка  не
містить  пропозиції  заявника  щодо  віднесення винаходу (корисної
моделі) до державної таємниці,  розглядається на предмет наявності
в  ній  відомостей,  які  можуть  бути  віднесені згідно із Зводом
відомостей,  що  становлять  державну   таємницю,   до   державної
таємниці.

     За наявності  в заявці таких відомостей,  а також якщо заявка
містить пропозицію  заявника  про  віднесення  винаходу  (корисної
моделі)  до  державної  таємниці,  матеріали  заявки  надсилаються
відповідному Державному експерту з питань таємниць (далі Державний
експерт)  для прийняття рішення щодо віднесення винаходу (корисної
моделі) до державної таємниці.

     Державний експерт надсилає своє рішення разом  з  матеріалами
заявки  до  закладу  експертизи протягом місяця від дати одержання
ним матеріалів заявки.

     Строк, протягом  якого  може  діяти  рішення  про  віднесення
інформації,   викладеної   у   заявці,   до   державної  таємниці,
встановлюється   Державним   експертом   з   урахуванням   ступеня
секретності інформації.

     Якщо Державний   експерт   прийняв   рішення  про  віднесення
заявленого винаходу (корисної моделі) до державної  таємниці,  він
визначає  коло  осіб,  які  можуть  мати  доступ  до нього,  і все
наступне діловодство за заявкою здійснюється у режимі секретності.

     Про рішення Державного  експерта  заклад  експертизи  негайно
повідомляє заявника. Якщо у заявці не було пропозиції заявника про
віднесення винаходу (корисної моделі)  до  державної  таємниці,  а
Державний  експерт  відніс  винахід  (корисну модель) до державної
таємниці,  то заявник,  у разі незгоди,  може  подати  до  закладу
експертизи  мотивоване  клопотання  про розсекречування матеріалів
заявки чи оскаржити рішення Державного експерта до суду.

     9. Під час проведення формальної експертизи:

     встановлюється дата подання  заявки  на  підставі  статті  13
цього Закону;

     визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів
технології,  зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, та
чи не відноситься він до об'єктів технології, зазначених у частині
третій статті 6 цього Закону;

     заявка перевіряється  на  відповідність  формальним   вимогам
статті  12  цього Закону та правилам,  встановленим на його основі
Установою;

     документ про сплату збору за подання заявки перевіряється  на
відповідність встановленим вимогам.

     10. За  відповідності  матеріалів  заявки  вимогам  статті 13
цього Закону та наявності документа про сплату  збору  за  подання
заявки  заявнику  надсилається  повідомлення  про встановлену дату
подання заявки.

     11. У разі невідповідності матеріалів заявки  вимогам  статті
13 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повідомлення.
Якщо  невідповідність  усунуто  протягом  двох  місяців  від  дати
одержання   заявником   повідомлення,   то  датою  подання  заявки
вважається  дата   одержання   закладом   експертизи   виправлених
матеріалів.  В  іншому  разі  заявка вважається неподаною,  про що
заявнику надсилається повідомлення.

     12. Якщо в матеріалах заявки, що відповідає вимогам статті 13
цього Закону, є посилання на креслення, але такого креслення в ній
немає, заявнику надсилається про це повідомлення і пропонується на
його  вибір  надіслати  креслення чи вилучити посилання на нього у
заявці.  У разі подання креслення протягом двох місяців  від  дати
одержання  заявником  повідомлення датою подання заявки вважається
дата одержання закладом експертизи креслення.  Якщо  у  цей  строк
заявник   не   зробить  запропонованого  йому  вибору,  то  заявка
вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення.

     13. У  разі  порушення  вимог  частини  одинадцятої статті 12
цього  Закону  заявка  вважається  відкликаною,  про  що  заявнику
надсилається повідомлення.

     14. За  належності  об'єкта,  що  заявляється,  до   об'єктів
технології,  зазначених  у  частині  другій статті 6 цього Закону,
відповідності документів заявки формальним вимогам до  них  статті
12 цього Закону та правил,  встановлених на його основі Установою,
та відповідності документа про  сплату  збору  за  подання  заявки
встановленим вимогам заявнику надсилається за заявкою стосовно:

     патенту на винахід  повідомлення  про  завершення  формальної
експертизи та можливість проведення кваліфікаційної експертизи;

     деклараційного патенту  на винахід (корисну модель) - рішення
Установи про видачу деклараційного  патенту  на  винахід  (корисну
модель).

     15. Якщо є підстави вважати,  що заявлений об'єкт не належить
до об'єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього
Закону,  або заявка не відповідає  формальним  вимогам  статті  12
цього Закону та правил,  встановлених на його основі Установою, чи
документ  про  сплату  збору  за  подання  заявки  не   відповідає
встановленим вимогам,  то  заклад експертизи надсилає заявнику про
це  обгрунтований  попередній  висновок   з   пропозицією   надати
мотивовану відповідь з усуненням,  у разі необхідності, зазначених
у висновку недоліків.

     Відповідь заявника надається у строк,  встановлений  частиною
шостою  цієї  статті,  та  береться  до  уваги  під час підготовки
висновку експертизи за заявкою.

     У випадку порушення вимоги  єдиності,  встановленої  частиною
четвертою  статті  12  цього  Закону,  заявник повинен зазначити у
відповіді винахід (корисну  модель),  щодо  якого  слід  проводити
експертизу  заявки,  і  у  разі  необхідності  внести уточнення до
заявки.  При цьому щодо інших винаходів (корисних моделей)  можуть
бути подані самостійні заявки.

     Якщо на  пропозицію закладу експертизи вимогу єдності не буде
виконано,  експертиза заявки проводиться щодо  винаходу  (корисної
моделі), зазначеного у його формулі першим.

     16. По  закінченні  18  місяців  від  дати  подання заявки на
видачу патенту на винахід,  а якщо заявлено пріоритет, то від дати
її  пріоритету,  Установа  публікує  у  своєму офіційному бюлетені
визначені  нею  відомості  про  заявку  за  умови,  що   вона   не
відкликана,  не  вважається  відкликаною  або  за  нею не прийнято
рішення про відмову у видачі патенту.

     За клопотанням  заявника  Установа  публікує  відомості   про
заявку   раніше   зазначеного   строку.   За   подання  клопотання
сплачується збір.

     Після публікації відомостей про  заявку  будь-яка  особа  має
право  ознайомитися  з матеріалами заявки в установленому порядку.
За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.

     У разі виявлення в опублікованих відомостях очевидних помилок
заявник має право подати клопотання про їх виправлення.

     Відомості про  заявку  на  видачу  деклараційного  патенту на
винахід (корисну модель) не публікуються.

     Відомості про заявки,  щодо яких  Державний  експерт  прийняв
рішення про віднесення їх до державної таємниці, не публікуються.

     17. Під    час   кваліфікаційної   експертизи   перевіряється
відповідність   заявленого   винаходу   умовам   патентоздатності,
визначеним статтею 7 цього Закону.

     Кваліфікаційна експертиза    проводиться    після   одержання
закладом експертизи відповідної заяви будь-якої особи та документа
про сплату збору за її проведення.

     Заявник може  подати  зазначені  заяву  та  документ протягом
трьох років від дати подання заявки.  Інша особа  може  подати  їх
після публікації відомостей про заявку на винахід,  але не пізніше
трьох років від дати подання заявки. При цьому вона не бере участі
у вирішенні питань щодо заявки.  Їй надсилається лише затверджений
Установою висновок експертизи за заявкою.

     Строк подання зазначених заяви  та  документа  продовжується,
але  не  більше  ніж  на  шість місяців,  якщо до його спливу буде
подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей
строк,  пропущений з поважних причин,  поновлюється, якщо протягом
дванадцяти  місяців  від  його  спливу  буде   подано   відповідне
клопотання  та  сплачено  збір  за  його подання.  Якщо заявник не
подасть зазначені заяву  та  документ  у  встановлений  строк,  то
заявка   вважається   відкликаною,   про   що   йому  надсилається
повідомлення.

     18. Якщо  є  підстави  вважати,  що  заявлений   винахід   не
відповідає умовам патентоздатності,  то заклад експертизи надсилає
заявнику про це обгрунтований попередній  висновок  з  пропозицією
надати  мотивовану  відповідь  з  усуненням,  у разі необхідності,
зазначених у висновку недоліків.

     Відповідь заявника надається у строк,  встановлений  частиною
шостою цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги
під час підготовки  висновку  експертизи  за  заявкою.  При  цьому
питання  щодо  дотримання  вимоги  єдиності  винаходу  вирішуються
відповідно до частини шістнадцятої цієї статті.
( Стаття  16  в  редакції  Законів  N  2188-III  (  2188-14  ) від
21.12.2000, N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )


     Стаття 17. Відкликання заявки

     Заявник  має  право відкликати заявку в будь-який час до дати
одержання  ним рішення про видачу патенту (деклараційного патенту)
на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну
модель  або  до  дати  сплати  державного  мита  за видачу патенту
(деклараційного  патенту)  на винахід чи деклараційного патенту на
корисну  модель.  ( Стаття  17  із  змінами,  внесеними  згідно із
Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     Стаття 18. Перетворення заявок

     Заявник має право перетворити:

     заявку на видачу патенту  на  винахід  на  заявку  на  видачу
деклараційного  патенту  на  винахід  і навпаки в будь-який час до
одержання ним рішення про видачу патенту (деклараційного  патенту)
або рішення про відмову в його видачі;

     заявку на  видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід
на заявку на видачу деклараційного патенту  на  корисну  модель  і
навпаки  в  будь-який  час  до  одержання  ним  рішення про видачу
патенту (деклараційного патенту) або рішення про  відмову  в  його
видачі.

     У цьому разі зберігається встановлена дата подання заявки,  а
якщо заявлено пріоритет, - дата її пріоритету.

     За подання  заяви  про  перетворення заявки сплачується збір.
( Статтю 18  доповнено частиною третьою згідно із Законом N 850-IV
( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     Стаття 19. Конфіденційність заявки

     З дати  надходження  заявки  до  Установи  і  до   публікації
відомостей про заявку або публікації відомостей про видачу патенту
матеріали заявки  вважаються  конфіденційною  інформацією.  Доступ
третьої  особи  до  матеріалів  заявки забороняється,  за винятком
випадків,  коли такий доступ здійснюється за дозволом заявника або
за рішенням компетентного органу.

     Особи, винні   у   порушенні   вимог   щодо  конфіденційності
матеріалів заявки,  несуть відповідальність,  передбачену законами
України.

     ( Статтю 20 виключено  на підставі Закону N 850-IV ( 850-15 )
від 22.05.2003 )

     Стаття 21. Тимчасова правова охорона

     1. Опубліковані  згідно  з  частиною  шістнадцятою  статті 16
цього  Закону  відомості  про  заявку на патент на винахід надають
заявнику  тимчасову  правову  охорону в обсязі формули винаходу, з
урахуванням  якої  вони опубліковані. ( Частина перша статті 21 із
змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N  850-IV ( 850-15 ) від
22.05.2003 )

     2. Заявник має право на одержання компенсації за завдані йому
після  публікації  відомостей  про  заявку  збитки від особи,  яка
дійсно знала чи одержала письмове повідомлення українською мовою з
зазначенням  номера  заявки  про  те,  що  відомості про заявку на
винахід,  який  нею   використовується   без   дозволу   заявника,
опубліковані.  Зазначена  компенсація може бути одержана заявником
тільки після одержання ним патенту.

     3. Дія тимчасової  правової  охорони&n