Главная Отправить письмо Карта сайта
copyright.ua

Законы

Женевський акт Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків (укр/рос)
Женевський акт  Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків
                            (укр/рос)

                прийнятий 2 липня 1999 р. в Женеві

                   Статус Акта див. ( 995_a93 )

              ( Про приєднання додатково див. Закон
                N 2992-III ( 2992-14 ) від 17.01.2002 )



                        Вступні положення

                             Стаття 1

                         Скорочені вирази

     Для цілей цього Акта:
     (i) "Гаазька угода"  означає  Гаазьку  угоду  про  міжнародне
депонування промислових зразків,  відтепер перейменовану в Гаазьку
угоду про міжнародну реєстрацію промислових зразків ( 995_132 );
     (ii) "цей Акт" означає Гаазьку угоду, оформлену цим Актом;
     (iii) "Інструкція"   означає   Інструкцію   до  цього    Акта
( 995_865 );
     (iv) "приписаний" означає приписаний Інструкцією ( 995_865 );
     (v) "Паризька  конвенція"  означає  Паризьку   конвенцію   по
охороні промислової власності,  підписану в Парижі 20 березня 1883
р ., з урахуванням переглядів і поправок ( 995_123 );
     (vi) "міжнародна  реєстрація"  означає  міжнародну реєстрацію
промислового зразка, здійснену відповідно до цього Акта;
     (vii) "міжнародна   заявка"   означає  заявку  на  міжнародну
реєстрацію;
     (viii) "Міжнародний    реєстр"   означає   офіційний   підбір
відомостей про  міжнародні  реєстрації,  що  ведеться  Міжнародним
бюро,  запис  яких  вимагається  або  дозволяється  цим  Актом або
Інструкцією (   995_865   ),   незалежно   від   носія,  на  якому
зберігаються ці відомості;
     (ix) "особа" означає фізичну або юридичну особу;
     (x) "заявник" означає особу, від імені якої подана міжнародна
заявка;
     (xi) "власник" означає особу, на чиє ім'я зроблений запис про
міжнародну реєстрацію в Міжнародному реєстрі;
     (xii) "міжурядова     організація"     означає     міжурядову
організацію,  що  має  право  стати   учасницею   цього   Акта   у
відповідності зі Статтею 27(1)(ii);
     (xiii) "Договірна  сторона"  означає  будь-яку  державу   або
міжурядову організацію - учасницю цього Акта;
     (xiv) "Договірна сторона заявника" означає Договірну  сторону
або одну із Договірних сторін,  в якій у заявника виникає право на
подання міжнародної заявки в  силу  того,  що,  стосовно  до  цієї
Договірної   сторони,  він  відповідає  принаймні  одній  з  умов,
зазначених у Статті 3; при наявності двох або декількох Договірних
сторін,  в  яких  у заявника,  у відповідності зі Статтею 3,  може
виникати право на подання міжнародної заявки,  "Договірна  сторона
заявника"  означає ту з таких Договірних сторін,  яка зазначена як
така у міжнародній заявці;
     (xv) "територія   Договірної   сторони"   у   випадку,   якщо
Договірною стороною є держава,  означає територію цієї держави,  а
якщо Договірною стороною є міжурядова організація, - територію, на
якій   застосовується   договір,   що   засновує   цю   міжурядову
організацію;
     (xvi) "Відомство"  означає  орган,  якому  Договірна  сторона
доручила  надання  охорони  на  промислові  зразки,  що має дію на
території цієї Договірної сторони;
     (xvii) "Відомство,    що   проводить   експертизу,"   означає
Відомство, що  ex  officio  проводить  експертизу  поданих  у   це
відомство  заявок  про надання охорони промислових зразків з метою
визначення щонайменше того,  чи  задовольняють  промислові  зразки
умові новизни;
     (xviii) "зазначення"   означає   клопотання   про   те,   щоб
міжнародна  реєстрація  мала  дію у зазначеній Договірній стороні;
воно також означає внесення запису про це клопотання в Міжнародний
реєстр;
     (xix) "зазначена Договірна сторона" і  "зазначене  Відомство"
означають  відповідно  Договірну  сторону  і  Відомство Договірної
сторони, на які поширюється зазначення;
     (xx) "Акт  1934 р." означає Акт Гаазької угоди,  підписаний у
Лондоні 2 червня 1934 р.;
     (xxi) "Акт 1960 р." означає Акт Гаазької угоди,  підписаний у
Гаазі 28 листопада 1960 р. ( 995_132 );
     (xxii) "Додатковий  акт  1961  р." означає Акт,  підписаний у
Монако 18 листопада 1961 р. додатково до Акта 1934 р.;
     (xxiii) "Доповнюючий  акт  1967  р."  означає Доповнюючий акт
Гаазької угоди,  підписаний у  Стокгольмі  14  липня  1967  р.,  з
урахуванням поправок ( 995_133 );
     (xxiv) "Союз"  означає  Гаазький  союз,  заснований  Гаазькою
угодою від 6 листопада 1925 р.  і збережений у силі Актами 1934 р.
і 1960 р. ( 995_132 ), Додатковим актом 1961 р., Доповнюючим актом
1967 р. ( 995_133 ) і цим Актом;
     (xxv) "Асамблея"   означає    Асамблею    Союзу,    засновану
Доповнюючим актом 1967 р.  ( 995_133 )  або  будь-який  орган,  що
заміняє цю Асамблею;
     (xxvi) "організація"     означає     Всесвітню    організацію
інтелектуальної власності;
     (xxvii) "Генеральний директор" означає Генерального директора
Організації;
     (xxviii) "Міжнародне    бюро"    означає    Міжнародне   бюро
Організації;
     (xxix) "ратифікаційна  грамота"  означає  також  документ про
прийняття або схвалення;

                             Стаття 2

    Застосовність інших видів охорони, наданих законодавствами
       Договірних сторін і деякими міжнародними договорами

     (1) [Законодавство  Договірних  сторін  і  деякі   міжнародні
договори]
     Положення цього Акта не перешкоджають застосуванню  будь-якої
іншої   сильнішої  охорони,  яка  може  надаватися  законодавством
Договірної сторони.  Вони також не завдають ніякої шкоди  охороні,
що  надається  творам  мистецтва  і творам прикладного мистецтва у
відповідності  з   міжнародними   договорами   і   конвенціями   з
авторського  права,  а  також  охороні,  що  надається промисловим
зразкам   відповідно   до   Угоди   про   торгові   аспекти   прав
інтелектуальної  власності  (  981_018 ), яка фігурує в додатку до
Угоди, що засновує Світову організацію торгівлі ( 995_342 ).
     (2) [Зобов'язання додержуватися Паризької конвенції]
     Будь-яка Договірна   сторона   зобов'язується   додержуватися
положень  Паризької  конвенції  (  995_123  ) стосовно промислових
зразків.

                             Глава I

            Міжнародна заявка і міжнародна реєстрація

                             Стаття 3

               Право на подання міжнародної заявки

     Будь-яка особа,  що є громадянином держави,  яка є Договірною
стороною, або  держави-члена  міжурядової   організації,   яка   є
Договірною   стороною,   або   має  постійне  або  звичайне  місце
проживання  на  території  Договірної  сторони  або  має  на   цій
території   дійсне   і   не   фіктивне   промислове   або  торгове
підприємство, має право на подання міжнародної заявки.

                             Стаття 4

               Процедура подання міжнародної заявки

     (1) [Пряме або непряме подання]
     (a) Міжнародна заявка може бути подана на вибір заявника  або
безпосередньо  в Міжнародне бюро,  або за посередництвом Відомства
Договірної сторони заявника.
     (b) Без урахування підпункту (a),  будь-яка Договірна сторона
може в заяві,  що направлена  Генеральному  директору,  повідомити
його  про  те,  що  міжнародні  заявки  не  можуть  подаватися  за
посередництвом її Відомства.
     (2) [Мито за пересилку у випадку непрямого подання]
     Відомство будь-якої  Договірної  сторони  може  вимагати  від
заявника  сплати  мита  на  користь  цього  Відомства за пересилку
будь-якої міжнародної  заявки,  поданої  за  посередництвом  цього
Відомства.

                             Стаття 5

                     Зміст міжнародної заявки

     (1) [Обов'язковий зміст міжнародної заявки]
     Міжнародна заявка має бути складена  установленою  мовою  або
однією   з   установлених   мов  і  має  містити  або  її  повинні
супроводжувати:
     (i) заява про міжнародну реєстрацію відповідно до цього Акта;
     (ii) приписані відомості стосовно заявника;
     (iii) приписана  кількість  примірників  зображення  або,  на
вибір заявника, декількох різних зображень промислового зразка, що
є  об'єктом  міжнародної заявки,  поданих в установленому порядку;
проте, якщо промисловий зразок є двомірним і подане клопотання про
відстрочку публікації відповідно до пункту (5),  замість зображень
міжнародна  заявка  може  супроводжуватися  приписаною   кількістю
натурних зразків цього промислового зразка;
     (iv) зазначення виробу або виробів,  що складають промисловий
зразок  або  в  зв'язку  з яким буде використовуватися промисловий
зразок, в установленому порядку;
     (v) назва зазначених Договірних сторін;
     (vi) приписане мито;
     (vii) будь-які інші приписані відомості.
     (2) [Додатковий обов'язковий зміст міжнародної заявки]
     (a) Будь-яка Договірна сторона,  Відомство якої є Відомством,
що проводить експертизу,  і законодавство якої на час,  коли  вона
стає стороною цього Акта, з метою установлення дати подання заявки
про надання охорони на промисловий зразок у  відповідності  з  цим
законодавством вимагає,   щоб   ця   заявка  містила  будь-який  з
елементів,  перерахованих  в  підпункті   (b),   може   в   заяві,
направленій  Генеральному  директору,  повідомити  його  про  такі
елементи.
     (b) Елементами, що можуть міститися в повідомленні відповідно
до підпункту (a), є:
     (i) зазначення  щодо  особистості автора промислового зразка,
що є об'єктом цієї заявки;
     (ii) стислий опис зображення або відмінних ознак промислового
зразка, що є об'єктом цієї заявки;
     (iii) претензія.
     (c) Якщо  міжнародна  заявка  містить  зазначення  Договірної
сторони,  що  зробила повідомлення відповідно до пункту (1),  вона
також повинна містити будь-який з елементів,  що є предметом цього
повідомлення.
     (3) [Інші можливі елементи змісту міжнародної заявки]
     Міжнародна заявка  може  містити  або супроводжуватися такими
іншими елементами, які зазначені в Інструкції ( 995_865 ).
     (4) [Декілька промислових зразків в одній міжнародній заявці]
З урахуванням вимог,  які можуть бути приписані, міжнародна заявка
може включати два або декілька промислових зразки.
     (5) [Клопотання про відстрочку публікації]
     Міжнародна заявка  може  містити  клопотання  про  відстрочку
публікації.

                             Стаття 6

                            Пріоритет

     (1) [Претензія на пріоритет]
     (a) Міжнародна   заявка  відповідно  до  Статті  4  Паризької
конвенції ( 995_123 ) може містити заяву про пріоритет однієї  або
декількох попередніх заявок,  поданих у будь-якій державі-учасниці
Паризької  конвенції  або   державі-члені   Всесвітньої   торгової
організації, або стосовно такої держави.
     (b) Інструкцією ( 995_865 ) може бути передбачено,  що заява,
згадана   в   підпункті  (a),  може  бути  зроблена  після  подачі
міжнародної заявки.  У такому випадку в Інструкції  встановлюється
самий  пізній  строк,  до закінчення якого може бути зроблена така
заява.
     (2) [Міжнародна   заявка,   що   є  підставою  для  права  на
пріоритет]
     Починаючи з дати подання, міжнародна заявка, незалежно від її
подальшої долі,  є еквівалентом правильно оформленої  національної
подачі в значенні Статті 4 Паризької конвенції ( 995_123 ).

                             Стаття 7

                        Мито за зазначення

     (1) [Приписане мито за зазначення]
     Приписане мито включає,  з урахуванням пункту  (2),  мито  за
зазначення стосовно кожної зазначеної Договірної сторони.
     (2) [Індивідуальне мито за зазначення]
     Договірна сторона, Відомство якого є Відомством, що проводить
експертизу і Договірна сторона,  яка є  міжнародною  організацією,
можуть в заяві, направленій Генеральному директору, повідомити про
те,  що в зв'язку з будь-якою міжнародною  заявкою,  у  якій  вони
зазначені,  і  в  зв'язку  з  продовженням  будь-якої  міжнародної
реєстрації,  здійсненої  в  результаті  подачі  такої  міжнародної
заявки,  приписане  мито  за  зазначення,  згадане  у  пункті (1),
заміняється  індивідуальним  митом  за  зазначення,  розмір  якого
вказується  в  заяві і може бути змінений у наступних заявах.  Цей
розмір  мита  може  бути  встановлений   вищезгаданою   Договірною
стороною  для  початкового  строку  охорони  і  для кожного строку
продовження охорони або для максимального  періоду  охорони,  який
допускається відповідною Договірною стороною.  Проте розмір такого
мита не може перевищувати  суми,  що  за  відрахуванням  економії,
отриманої за рахунок використання міжнародної процедури, Відомство
цієї Договірної сторони мало б  право  одержати  від  заявника  за
надання  охорони  на  еквівалентний  період  на  таку  ж кількість
промислових зразків.
     (3) [Перерахування мита за зазначення]
     Мито за зазначення,  згадане в пунктах (1) і (2),  Міжнародне
бюро  перераховує Договірним сторонам,  стосовно яких це мито було
сплачено.

                             Стаття 8

                       Виправлення порушень

     (1) [Експертиза міжнародної заявки]
     Якщо Міжнародне  бюро  установить,  що  міжнародна  заявка на
момент її одержання Міжнародним бюро не задовольняє вимогам  цього
Акта й  Інструкції  (  995_865 ),  воно пропонує заявнику протягом
приписаного строку внести необхідні виправлення.
     (2) [Невиправлені порушення]
     (a) У випадку,  якщо заявник протягом приписаного  строку  не
виконає   пропозицію   про  внесення  виправлень,  діловодство  за
міжнародною  заявкою  з  урахуванням  підпункту   (b)   вважається
припиненим.
     (b) У випадку порушення,  пов'язаного зі Статтею 5(2) або  зі
спеціальною  вимогою,  про  яку  Договірна  сторона  відповідно до
Інструкції ( 995_865 ) повідомила Генерального директора,  -  якщо
заявник  протягом  приписаного  строку  не  виконає пропозицію про
внесення виправлень,  міжнародна заявка вважається  такою,  що  не
містить зазначення цієї Договірної сторони.

                             Стаття 9

                 Дата подання міжнародної заявки

     (1) [Пряме подання міжнародної заявки]
     Якщо міжнародна заявка подається безпосередньо  в  Міжнародне
бюро,  датою  подання,  з урахуванням пункту (3),  є дата,  на яку
Міжнародне бюро одержує міжнародну заявку.
     (2) [Непряме подання міжнародної заявки]
     Якщо міжнародна заявка подається за посередництвом  Відомства
Договірної   сторони   заявника,   дата   подання  визначається  в
установленому порядку.
     (3) [Міжнародна заявка, яка містить деякі порушення]
     Якщо на дату її отримання Міжнародним бюро міжнародна  заявка
містить   порушення,   яке,  як  це  приписано,  розглядається  як
порушення,  що тягне за собою відстрочку дати подання  міжнародної
заявки,  датою подання міжнародної заявки вважається дата,  на яку
Міжнародне бюро одержало виправлення такого порушення.

                            Стаття 10

       Міжнародна реєстрація, дата міжнародної реєстрації,
   публікація і конфіденційні екземпляри міжнародної реєстрації

     (1) [Міжнародна реєстрація]
     Міжнародне бюро  реєструє  кожен  промисловий  зразок,  що  є
об'єктом  міжнародної  заявки  негайно після одержання цієї заявки
або,  якщо запропоновано зробити виправлення  у  відповідності  зі
Статтею   8,   негайно   після  одержання  необхідних  виправлень.
Реєстрація здійснюється незалежно від  того,  відстрочена  або  ні
публікація у відповідності зі Статтею 11.
     (2) [Дата міжнародної реєстрації]
     (a) З урахуванням підпункту (b), датою міжнародної реєстрації
вважається дата подання міжнародної заявки.
     (b) Якщо  на  дату її одержання Міжнародним бюро,  міжнародна
заявка містить порушення,  що пов'язане  зі  Статтею  5(2),  датою
міжнародної  реєстрації  вважається  дата,  на яку Міжнародне бюро
одержало  виправлення   такого   порушення,   або   дата   подання
міжнародної заявки, в залежності від того, яка з дат є пізнішою.
     (3) [Публікація]
     (a) Міжнародне   бюро   публікує   відомості  про  міжнародну
реєстрацію.  Така  публікація   вважається   достатньою   в   усіх
Договірних  сторонах  і від власника не може вимагатись ніяка інша
публікація.
     (b) Міжнародне   бюро   направляє   примірник   опублікованих
відомостей   про   міжнародну   реєстрацію   кожному   зазначеному
Відомству.
     (4) [Дотримання конфіденційності до публікації]
     З урахуванням  пункту  5  і Статті 11(4)(b),  Міжнародне бюро
повинне забезпечувати конфіденційність кожної міжнародної заявки і
кожної міжнародної реєстрації до публікації.
     (5) [Примірники конфіденційних документів]
     (a) Міжнародне  бюро,  негайно  після  здійснення реєстрації,
направляє  примірник  міжнародної  реєстрації,  а  також  будь-яку
відповідну  заяву,  документ  або натурний зразок,  що супроводжує
міжнародну заявку,  кожному Відомству,  зазначеному в  міжнародній
заявці,  що  направило  Міжнародному бюро повідомлення про бажання
одержувати такий примірник.
     (b) аж до самої публікації міжнародної реєстрації Міжнародним
бюро,   Відомство   зобов'язане   забезпечувати   конфіденційність
стосовно  кожної  міжнародної  реєстрації,  примірник   якої   був
направлений    на   його   адресу   Міжнародним   бюро,   і   може
використовувати зазначений примірник виключно з  метою  експертизи
відповідної міжнародної реєстрації і заявок про надання охорони на
промислові зразки,  поданих у тій Договірній стороні  або  від  її
імені, для якої це Відомство є компетентним. Зокрема, Відомство не
має права розголошувати  зміст  будь-якої  міжнародної  реєстрації
будь-якій особі,  яка не є співробітником Відомства, крім власника
цієї    міжнародної    реєстрації,    за     винятком     випадків
адміністративного  або  судового  розгляду  у  випадку конфлікту з
питання права  на  подання  міжнародної  заявки,  на  основі  якої
здійснюється    міжнародна    реєстрація.    У    випадку   такого
адміністративного  або   судового   розгляду   зміст   міжнародної
реєстрації    може    бути    розкритий    за   умови   дотримання
конфіденційності учасниками такого розгляду,  які беруть  на  себе
зобов'язання   додержуватися   конфіденційності   стосовно  такого
розкриття.

                            Стаття 11

                      Відстрочка публікації

     (1) [Положення законодавств Договірних сторін щодо відстрочки
публікації]
     (a) Якщо    законодавство   Договірної   сторони   передбачає
відстрочку публікації відомостей про промисловий зразок на  строк,
тривалість  якого  менша  приписаного строку,  Договірна сторона в
заяві,  направленій Генеральному директору,  повідомляє  його  про
допустиму тривалість відстрочки.
     (b) Якщо  законодавство  Договірної  сторони  не   передбачає
відстрочку публікації відомостей про промисловий зразок, Договірна
сторона в заяві,  направленій Генеральному  директору,  повідомляє
його про цей факт.
     (2) [Відстрочка публікації]
     Якщо міжнародна  заявка  містить  клопотання  про  відстрочку
публікації, публікація провадиться:
     (i) у випадку,  якщо жодна з Договірних сторін,  зазначених у
міжнародній заявці,  не зробила заяви відповідно до пункту (1),  -
після закінчення приписаного строку або
     (ii) у випадку, якщо будь-яка з Договірних сторін, зазначених
у міжнародній заявці, зробила заяву відповідно до пункту (1)(a), -
після  закінчення строку,  повідомленого в такій заяві,  або,  при
наявності декількох таких зазначених Договірних  сторін,  -  після
закінчення  найбільш  короткого  із строків,  повідомлених у їхніх
заявах.
     (3) [Розгляд  клопотань  про  відстрочку  у   випадку,   якщо
відповідно до застосовуваного законодавства відстрочка неможлива]
     У випадку,  якщо  було  подане  клопотання   про   відстрочку
публікації   і   будь-яка   з   Договірних  сторін,  зазначених  у
міжнародній заявці,  зробила заяву відповідно до пункту (1)(b) про
те, що відповідно до її законодавства відстрочка неможлива:
     (i) з урахуванням підпункту (ii),  Міжнародне бюро повідомляє
про це  заявника.  Якщо  протягом  прописаного  строку  заявник  у
письмовому   повідомленні,   направленому  Міжнародному  бюро,  не
здійснить   вилучення   зазначення   такої   Договірної   сторони,
Міжнародне  бюро  не  бере клопотання про відстрочку публікації до
уваги;
     (ii) якщо  замість  зображень  промислового зразка міжнародна
заявка супроводжується  натурними  зразками  промислового  зразка,
Міжнародне  бюро  не  бере  до  уваги  зазначення такої Договірної
сторони і повідомляє про це заявника.
     (4) [Клопотання  про  дострокову  публікацію  або про надання
спеціального доступу до матеріалів міжнародної реєстрації]
     (a) У  будь-який  час   протягом   періоду   відстрочки,   що
застосовується  відповідно  до пункту (2),  власник може клопотати
про публікацію відомостей про окремі або всі промислові зразки, що
є   об'єктом   міжнародної  реєстрації;  у  цьому  випадку  період
відстрочки  стосовно  такого   промислового   зразка   або   таких
промислових зразків вважається вичерпаним на дату одержання такого
клопотання Міжнародним бюро.
     (b) Власник може  також  у  будь-який  час  протягом  періоду
відстрочки,  який застосовано відповідно до пункту (2),  клопотати
перед Міжнародним  бюро  про  надання  будь-якій  третій  стороні,
зазначеній   власником,   виписки  з  матеріалів,  які  стосуються
окремого або всіх промислових зразків,  що є об'єктом  міжнародної
реєстрації,  або  про дозвіл цій третій стороні одержати доступ до
таких матеріалів.
     (5) [Відмова від міжнародної заявки і обмеження її дії]
     (a) Якщо  в  будь-який  час  протягом періоду відстрочки,  що
застосовується відповідно до пункту (2), власник відмовляється від
міжнародної реєстрації стосовно всіх зазначених Договірних сторін,
відомості про промисловий зразок  або  промислові  зразки,  які  є
об'єктом міжнародної реєстрації, не публікуються.
     (b) Якщо  в  будь-який  час  протягом періоду відстрочки,  що
застосовується відповідно  до  пункту  (2),  власник  обмежує  дію
міжнародної  реєстрації  щодо  всіх  зазначених  Договірних сторін
одним  або  декількома  промисловими  зразками,  що   є   об'єктом
міжнародної  реєстрації,  відомості про інші промислові зразки або
зразок, що є об'єктом міжнародної реєстрації, не публікуються.
     (6) [Публікація і надання зображень]
     (a) Після   закінчення   будь-якого  періоду  відстрочки,  що
застосовується відповідно до положень цієї Статті, Міжнародне бюро
публікує  відомості  про  міжнародну  реєстрацію  за  умови сплати
приписаного мита.  Якщо таке мито не сплачуються  в  установленому
порядку,   міжнародна   реєстрація  анулюється,  а  публікація  не
провадиться.
     (b) Якщо   міжнародна   заявка   супроводжувалася  одним  або
декількома натурними зразками промислового зразка у  відповідності
зі  Статтею  5(1)(iii),  власник подає в Міжнародне бюро приписану
кількість примірників зображення кожного промислового зразка, що є
об'єктом  цієї заявки,  протягом приписаного строку.  Якщо власник
цього не робить, міжнародна реєстрація анулюється, а публікація не
провадиться.

                            Стаття 12

                             Відмова

     (1) [Право на відмову]
     Відомство будь-якої зазначеної Договірної сторони у  випадку,
якщо стосовно окремих або всіх промислових зразків,  що є об'єктом
міжнародної реєстрації, не дотримані передбачені її законодавством
умови  надання  охорони,  може  цілком  або  частково  відмовити у
визнанні дії будь-якої міжнародної реєстрації  на  території  цієї
Договірної  сторони;  але  ніяке  Відомство  не  може повністю або
частково відмовити у визнанні дії будь-якої міжнародної реєстрації
на  тій  підставі,  що не були виконані передбачені законодавством
відповідної  Договірної  сторони  вимоги  щодо  форми  або  змісту
міжнародної заявки, або які є додатковими до вимог, що передбачені
в цьому Акті або Інструкції ( 995_865  ),  або  відрізняються  від
них.
     (2) [Повідомлення про відмову]
     (a) Протягом  приписаного строку Відомство в повідомленні про
відмову повідомляє Міжнародному бюро про відмову  у  визнанні  дії
міжнародної реєстрації.
     (b) У  будь-якому  повідомленні  про відмову викладаються всі
мотиви, що є підставою для відмови.
     (3) [Пересилка повідомлення про відмову; засоби захисту]
     (a) Міжнародне  бюро негайно пересилає примірник повідомлення
про відмову власнику.
     (b) Власник має право на ті ж засоби захисту  як  у  випадку,
якби  будь-який  промисловий  зразок,  що  є  об'єктом міжнародної
реєстрації,  був об'єктом заявки на надання охорони відповідно  до
законодавства,  яке  застосовується Відомством,  що повідомило про
відмову. Такі засоби захисту принаймні повинні включати можливість
повторного  розгляду  або  перегляду  рішення про відмову або його
оскарження.
     (4) [Відкликання відмови]
     Будь-яка відмова  може  бути  в  будь-який  час  повністю або
частково відкликана Відомством, яке її направило.

                            Стаття 13

        Спеціальні вимоги щодо єдності промислового зразка

     (1) [Повідомлення про спеціальні вимоги]
     Будь-яка Договірна сторона,  Відомство якої є Відомством,  що
проводить експертизу,  і законодавство якої на час, коли вона стає
стороною цього Акта, вимагає, щоб промислові зразки, що є об'єктом
однієї і тієї ж заявки, відповідали вимозі єдності задуму, єдності
виготовлення або єдності використання, або належали до того самого
комплекту або набору виробів,  або щоб об'єктом однієї заявки  був
тільки  один  незалежний  і  окремий промисловий зразок,  у заяві,
направленій Генеральному директору,  може повідомити його про  це.
Проте  ніяка  така  заява не перешкоджає праву заявника включати в
міжнародну заявку,  у  відповідності  зі  Статтею  5(4),  два  або
декілька  промислових зразків,  навіть у тому випадку,  якщо заява
містить зазначення Договірної сторони, яка направила заяву.
     (2) [Наслідки направлення повідомлення]
     Будь-яка така заява надає Відомству  Договірної  сторони,  що
зробила  повідомлення,  право відмовити у визнанні дії міжнародної
реєстрації у відповідності зі Статтею 12(1)  доти,  поки  не  буде
виконана  вимога,  що  міститься  в  повідомленні  цієї Договірної
сторони.
     (3) [Додаткове  мито,  що  має  бути  сплачене при розділенні
реєстрації]
     Якщо в  зв'язку  з  відмовою,  зробленою відповідно до пункту
(2),  у відповідне Відомство подається клопотання  про  розділення
міжнародної   заявки   з   метою  усунення  підстав  для  відмови,
викладених у повідомленні, це Відомство має право стягнути мито за
кожну додаткову міжнародну заявку,  подання якої було б необхідною
для усунення таких підстав для відмови.

                            Стаття 14

                    Дія міжнародної реєстрації

     (1) [Дія,    аналогічна    поданню   заявки   відповідно   до
застосовного законодавства]
     Починаючи з   дати   міжнародної    реєстрації,    міжнародна
реєстрація  має  в кожній з зазначених Договірних сторін принаймні
таку ж дію,  що і правильно оформлене подання  заявки  на  надання
охорони  на  промисловий  зразок  відповідно до законодавства цієї
Договірної сторони.
     (2) [Дія,    аналогічна   наданню   охорони   відповідно   до
застосовного законодавства]
     (a) У кожній зазначеній Договірній стороні, Відомство якої не
направило  відмову  у  відповідності  зі  Статтею  12,  міжнародна
реєстрація  має  таку  ж дію,  що і надання охорони на промисловий
зразок  відповідно  до  законодавства  цієї  Договірної   сторони,
починаючи щонайпізніше з дати закінчення строку, передбаченого для
направлення ним  відмови,  або,  якщо  Договірна  сторона  зробила
відповідну заяву  згідно  з  Інструкцією  (  995_865 ),  починаючи
щонайпізніше з дати, зазначеної в цій заяві.
     (b) Якщо Відомство зазначеної  Договірної  сторони  направило
відмову, а потім частково або повністю відкликало його, та частина
міжнародної реєстрації, якої стосується відкликання відмови, має в
цій  Договірній  стороні  таку  ж  дію,  що  і  надання охорони на
промисловий зразок відповідно  до  законодавства  цієї  Договірної
сторони,   починаючи  щонайпізніше  з  дати,  коли  було  зроблене
відкликання відмови.
     (c) Дія,  яку  міжнародна  реєстрація має відповідно до цього
пункту,  поширюється на промисловий зразок або промислові  зразки,
що  є об'єктом цієї реєстрації,  у тому вигляді,  як вона отримана
від Міжнародного бюро зазначеним Відомством, або з урахуванням, де
це є застосованим, поправок, внесених відповідно до процедури, яка
застосовується цим Відомством.
     (3) [Заява   стосовно   дії   зазначення  Договірної  сторони
заявника]
     (a) Будь-яка Договірна сторона,  Відомство якої є Відомством,
що  проводить експертизу,  може в заяві,  направленій Генеральному
директору,  повідомити його про те,  що,  якщо вона  є  Договірною
стороною   заявника,   зазначення   цієї   Договірної   сторони  в
міжнародній реєстрації не має дії.
     (b) Якщо  Договірна  сторона,  що  зробила  заяву,  згадану в
підпункті (a), зазначена в міжнародній заявці як Договірна сторона
заявника  так  і  зазначена Договірна сторона,  Міжнародне бюро не
бере до уваги зазначення цієї Договірної сторони.

                            Стаття 15

            Визнання міжнародної реєстрації недійсною

     (1) [Вимога надання можливості для захисту]
     Рішення про   повне   або   часткове   визнання   міжнародної
реєстрації недійсною на території зазначеної Договірної сторони не
може  бути винесено компетентними органами цієї Договірної сторони
без надання в належний час власнику можливості для  захисту  своїх
прав.
     (2) [Повідомлення   про   визнання   міжнародної   реєстрації
недійсною]
     Відомство Договірної сторони,  на території  якої  міжнародна
реєстрація  була  визнана  недійсною,  якщо  йому  відомо про таке
визнання реєстрації, повідомляє про це Міжнародне бюро.

                            Стаття 16

            Внесення записів про зміни і інших записів
                   щодо міжнародних реєстрацій

     (1) [Внесення записів про зміни та інших записів]
     Міжнародне бюро в установленому порядку вносить у Міжнародний
реєстр записи про:
     (i) будь-які зміни власника міжнародної  реєстрації  стосовно
окремих  або  всіх зазначених Договірних сторін і стосовно окремих
або  всіх  промислових  зразків,   що   є   об'єктом   міжнародної
реєстрації,   за  умови,  що  новий  власник  має  право  подавати
міжнародну заявку у відповідності зі Статтею 3;
     (ii) будь-які зміни, що стосується імені або адреси власника;
     (iii) призначення  представника  заявника  або   власника   і
будь-які   інші   відповідні   відомості,   що  стосуються  такого
представника;
     (iv) будь-яку  відмову  власника  від  міжнародної реєстрації
щодо окремих або всіх зазначених Договірних сторін;
     (v) будь-яке  обмеження  власником дії міжнародної реєстрації
щодо окремих або  всіх  зазначених  Договірних  сторін  одним  або
декількома   промисловим   зразками,  що  є  об'єктом  міжнародної
реєстрації;
     (vi) будь-яке   визнання   міжнародної  реєстрації  недійсною
компетентними  органами  зазначеної  Договірної  сторони   на   її
території  стосовно  окремих  або  всіх промислових зразків,  що є
об'єктом міжнародної реєстрації;
     (vii) будь-які  інші  обумовлені  в  Інструкції  (  995_865 )
відповідні відомості,  які відносяться до прав на окремі  або  всі
промислові зразки, що є об'єктом міжнародної реєстрації.
     (2) [Наслідки внесення запису в Міжнародний реєстр]
     Внесення будь-якого запису, згаданого в підпунктах (i), (ii),
(iv),  (v), (vi) та підпункті (vii) пункту (1), має таку ж дію, як
у випадку, якби цей запис був внесений до Реєстру Відомства кожної
відповідної Договірної сторони,  за виключенням того,  що будь-яка
Договірна  сторона  в  заяві,  направленій Генеральному директору,
може повідомити його про те,  що запис,  згаданий в підпункті  (i)
пункту  (1),  не  має дії в цій Договірній стороні до отримання її
Відомством заяв або документів, перелічених в такій заяві.
     (3) [Мито]
     За внесення будь-якого запису відповідно до пункту  (1)  може
стягуватися мито.
     (4) [Публікація]
     Міжнародне бюро  публікує повідомлення про внесення будь-яких
записів відповідно до пункту (1). Примірник публікації, що містить
повідомлення,   воно   направляє   Відомству   кожної  відповідної
Договірної сторони.

                            Стаття 17

          Строк дії і продовження міжнародної реєстрації

     (1) [Строк дії міжнародної реєстрації]
     Міжнародна реєстрація  первісно  провадиться  на п'ять років,
рахуючи з дати міжнародної реєстрації.
     (2) [Продовження міжнародної реєстрації]
     Міжнародна реєстрація  може   продовжуватися   на   додаткові
періоди по п'ять років кожний відповідно до приписаної процедури і
за умови сплати приписаного мита.
     (3) [Строк охорони в зазначених Договірних сторонах]
     (a) За  умови  продовження   міжнародної   реєстрації   і   з
урахуванням  пункту  (b),  строк  охорони  в  кожній із зазначених
Договірних сторін складає 15 років,  рахуючи  з  дати  міжнародної
реєстрації.
     (b) В тих випадках,  якщо законодавство зазначеної Договірної
сторони стосовно  промислового  зразка,  на  який  надана  охорона
відповідно  до цього законодавства,  передбачає строк охорони,  що
перевищує 15 років,  за умови продовження  міжнародної  реєстрації
строк охорони є таким же,  що і строк, передбачений законодавством
цієї Договірної сторони.
     (c) Будь-яка   Договірна   сторона   в   заяві,   направленій
Генеральному директору,  повідомляє його  про  максимальний  строк
охорони, передбачений її законодавством.
     (4) [Можливість обмеження дії продовження]
     Продовження міжнародної реєстрації може провадитися  стосовно
окремих  або  всіх зазначених Договірних сторін і стосовно окремих
або  всіх  промислових  зразків,   що   є   об'єктом   міжнародної
реєстрації.
     (5) [Внесення запису і публікація відомостей про продовження]
     Міжнародне бюро  вносить записи про продовження в Міжнародний
реєстр і публікує оголошення  про  це.  Примірник  публікації,  що
містить  оголошення,  Міжнародне  бюро  направляє Відомству кожної
відповідної Договірної сторони.

                            Стаття 18

      Інформація про вже опубліковані міжнародні реєстрації

     (1) [Доступ до інформації]
     Міжнародне бюро  надає  будь-якій  особі  на її прохання,  за
умови сплати приписаного мита,  виписки з Міжнародного реєстру або
інформацію  про  зміст  Міжнародного  реєстру  стосовно  будь-якої
міжнародної реєстрації, відомості про яку вже опубліковані.
     (2) [Звільнення від легалізації]
     Надані Міжнародним  бюро  виписки  з  Міжнародного   реєстру,
звільняються  від  будь-яких вимог легалізації в кожній Договірній
стороні.

                             Глава II

                    Адміністративні положення

                            Стаття 19

                 Єдине Відомство декількох держав

     (1) [Повідомлення про єдине Відомство]
     Якщо декілька держав,  що мають наміри стати учасниками цього
Акта,  здійснили або  якщо  декілька  держав-учасниць  цього  Акта
домовились  здійснити уніфікацію свого національного законодавства
про  охорону   промислових   зразків,   вони   можуть   повідомити
Генерального директора про те, що:
     (i) єдине  Відомство  заміняє  національне Відомство кожної з
цих держав; і
     (ii) сукупність  їх  територій,  на яких застосовується єдине
законодавство,  повинна розглядатися як одна Договірна  сторона  з
метою застосування Статей 1, 3 - 18 і 31 цого Акта.
     (2) [Коли має робитися повідомлення]
     Повідомлення, згадане в пункті (1), робиться:
     (i) у випадку держав,  що мають наміри стати учасниками цього
Акта,  - під час здачі на зберігання документів, згаданих у Статті
27(2);
     (ii) у  випадку  держав-учасниць цього Акта - у будь-який час
після здійснення уніфікації їх національного законодавства.
     (3) [Дата вступу в силу повідомлення]
     Повідомлення, згадане в пунктах (1) і (2), набирає сили:
     (i) у випадку держав,  що мають наміри стати учасниками цього
Акта, - під час, коли такі держави стають пов'язаними цим Актом;
     (ii) у  випадку держав-учасниць цього Акта - після закінчення
трьох  місяців,  рахуючи  з  дати  повідомлення,  яке  Генеральний
директор робить у цьому зв'язку іншим Договірним сторонам,  або на
будь-яку більш пізню дату, зазначену в повідомленні.

                            Стаття 20

                    Членство в Гаазькому союзі

     Договірні сторони   є   членами   того   ж   Союзу,   що    і
держави-учасниці Акта 1934 р.

                            Стаття 21

                             Асамблея

     (1) [Склад]
     (a) Договірні сторони є членами тої ж Асамблеї, що і держави,
пов'язані Статтею 2 Доповнюючого акта 1967 р. ( 995_133 ).
     (b) Кожен  член Асамблеї представлений одним делегатом,  який
може мати заступників,  радників  і  експертів,  при  цьому  кожен
делегат може представляти тільки одну Договірну сторону.
     (c) Члени Союзу,  які не є членами Асамблеї,  допускаються на
її засіданні як спостерігачі.
     (2) [Функції]
     (a) Асамблея:
     (i) розглядає   всі   питання,  що  стосуються  збереження  і
розвитку Союзу і застосуванню цього Акта;
     (ii) здійснює   такі  права  і  виконує  такі  завдання,  які
спеціально покладені на неї або доручені їй  відповідно  до  цього
Акта або Доповняльного акта 1967 р. ( 995_133 );
     (iii) дає вказівки  Генеральному  директору  щодо  підготовки
конференцій  по  перегляду  і приймає рішення про скликання кожної
такої конференції;
     (iv) змінює Інструкцію ( 995_865 );
     (v) розглядає  і  схвалює  звіти  і  діяльність  Генерального
директора,  що стосуються Союзу,  і дає Генеральному директору всі
необхідні вказівки з питань, що входять до компетенції Союзу;
     (vi) визначає  програму  і  приймає  дворічний бюджет Союзу і
схвалює його фінансові звіти;
     (vii) приймає фінансовий регламент Союзу;
     (viii) створює комітети  і  робочі  групи,  які  вона  вважає
необхідними для здійснення цілей Союзу;
     (ix) з  урахуванням  пункту  (1)(c),  визначає  які  держави,
міжурядові  і  неурядові  організації можуть бути допущеними на її
засідання як спостерігачі;
     (x) здійснює  будь-які  інші належні дії для досягнення цілей
Союзу і виконує всі інші функції, які покладені на неї цим Актом.
     (b) Щодо  питань,  які  також  становлять  інтерес  для інших
Союзів, адміністративні функції яких виконує Організація, Асамблея
приймає рішення, після заслуховування рекомендацій Координаційного
комітету Організації.
     (3) [Кворум]
     (a) Половина  членів Асамблеї,  які є державами і мають право
голосу з конкретного питання,  складає кворум  для  голосування  з
цього питання.
     (b) незважаючи  на   положення   підпункту   (a),   якщо   на
якій-небудь  сесії  число  представлених  і таких,  що мають право
голосу з конкретних питань,  держав складає  менше  половини,  але
дорівнює  або перевищує одну третину представлених держав-учасниць
Асамблеї,  які мають право голосу з конкретного питання, вона може
приймати рішення;  проте рішення Асамблеї,  за виключенням рішень,
що стосуються власної процедури,  стають обов'язковими тільки  при
дотриманні  нижчезазначених  умов.  Міжнародне бюро направляє такі
рішення державам-членам Асамблеї,  які мають право голосу з  цього
питання, але не були на ній представлені, і запрошує їх повідомити
в  письмовій  формі  в  тримісячний  строк,   рахуючи   від   дати
направлення  рішень,  незважаючи  на  те,  чи голосують вони за ці
рішення,  проти  них  чи  утримуються  від  голосування.  Якщо  до
закінчення цього строку число держав, що проголосували таким чином
або утрималися від  голосування,  дорівнюватиме  принаймні  числу,
якого  невистачало  для  досягнення  кворуму на самій сесії,  такі
рішення вступають в силу за умови,  що одночасно наявна  необхідна
більшість.
     (4) [Прийняття рішень на Асамблеї]
     (a) Асамблея  по  можливості  приймає  свої рішення на основі
консенсусу.
     (b) У  випадку  неможливості  прийняття  рішення  на   основі
консенсусу,  рішення  з  питання  яке  обговорюється,  приймається
голосуванням. У цьому випадку:
     (i) кожна Договірна сторона,  яка є державою, має тільки один
голос і голосує тільки від свого імені, і
     (ii) будь-яка   Договірна   сторона,   яка   є   міждержавною
організацією,  може голосувати від імені своїх держав-членів,  при
цьому  число  голосів повинно дорівнювати числу держав-членів,  що
входять до неї і є учасниками цього Акта,  при цьому ні одна  така
міждержавна  організація не може брати участь у голосуванні,  якщо
будь-яка з держав-членів вирішить  скористатись  своїм  правом  на
участь в голосуванні, і навпаки.
     (c) З  питань,  які  стосуються  тільки  держав,   пов'язаних
положеннями 2 Доповняльного акта 1967 р.  ( 995_133  );  Договірні
сторони,  не пов'язані цією Статтею,  не мають права голосу, в той
час,  як з питань, які стосуються тіль
К архиву новостей >>>

Новости
Так ли универсально авторское право, как Вы о нем думаете?
Подробнее
Насколько реально защитить право на иллюстрацию, когда она  уже «ушла по миру»?
Подробнее
Ваше участие в любой соцсети часто затрагивает Ваши авторские права. Так как предполагает, что Вы что-то  размещаете в ней -  свой текст (контент),  свои фото или  видео. И это уже принадлежит не только Вам: по лицензии вы передали права соцсети!
Подробнее
Информацио́нные техноло́гии (сокращенно - ИТ)  - это целая гора различных прав, в том числе - и авторского права. И потому ИТ-сфера требует особой защиты.
Подробнее
Давайте попробуем разобраться какие есть имущественные и неимущественные права есть у их автора на служебное произведение? И в чём их особенность?
Подробнее
Архив новостей

Статьи
Сайты стали обыденностью нашей жизни. Погода, новости и гороскопы - все там! Интернет вместе с огромным количеством сайтов навсегда вошел в нашу жизнь. Авторы пишут, создают интересное содержание - контент. А интересный контент - воруют. Нагло и бессовестно. Что делать автору или владельцу контента?...
Читать
Архив статей

Агентство Украинские торговые марки
(c) Кондратюк И. В., 2005-2017
Контактный телефонг. Киев, ул. Довнар-Запольского, 4, оф. 2.
Телефоны в Киеве: 486-64-68, 486-43-81, 486-38-13.
Моб. тел. офиса: 099 433-01-33, 063 942-55-33, 098 773-33-53.
отправить письмоinfo@uatm.ua
Условия использования этого сайта Политика конфиденциальности Заявление об отказе от ответственности